Вчора, 28 серпня, у музеї-оселі родини І. Франка «Музейно-виставкового центру Калуської міської ради» відбулися урочистості з відзначення 30-річчя цього музею.
Опісля освятили оновлений знак до 10-ої річниці Незалежності України та 10-ої річниці введення в експлуатацію заводу «Карпатнафтомаш» в Підгірках, який було встановлено 23 серпня 2001 року.
Далі за сценарним ходом чоловік в образі Івана Франка (актор театру «Любарт» Остап Лагойда) читав уривок з твору І. Франка «Мойсей».
До привітального слова були запрошені: заступник міського голови Надія Гуш; Андрій Франко – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник інституту Івана Франка НАН України, правнук брата Івана Франка – Онуфрія; колишній директор музею-оселі родини І. Франка Лідія Іваницька; Оксана Тебешевська – депутат Івано-Франківської обласної ради, Заслужений вчитель України, відома громадська діячка, літератор; в. о. директора «Музейно-виставкового центру Калуської міської ради» Олег Відливаний; наукова співробітниця музею-оселі родини Івана Франка «Музейно-виставкового центру Калуської міської ради» Леся Кирилович.
Цікавими творчими номерами гостей радували Іван Деренюк, Світлана Матіїшин (виконали пісню «Франкова родина»); народний ансамбль танцю «Пролісок»; народний театр «Легенда» (керівник Леся Піцик); Ірина Романів, ансамбль вчителів дитячої музичної школи.
У програмі також були: огляд експозиції, медіа-презентація для дітей, майстер-клас з каліграфії на папері пером, інсценізація за казкою І. Франка у постановці ЗТ «Чарівник», солодка майстерня «Під горіхом» – розпис пряників, майстер-клас з гончарства, перегляд фільму «Захар Беркут».
НЕзбагненний простір». Саме його до Івано-Франківська привезла художниця Галина Новоженець. Чи можна простір вмістити у кілька полотен? Чи можна його збагнути?
«Мить сьогодні – це чутливість мистецтва серед мороку війни відчувати час і утверджувати образи світла і гармонії. Моя кольорова гама – це вияв внутрішнього стану душі, як спогад про загублений рай», - так Михайло Дейнега означив те, що він творить зараз
Так багато людей ділилися враженнями, думками, рефлексіями, що я буквально перегортала стрічку із заплющеними очима. Щоб не бачити. Щоб чужі думки не зіпсували мої власні.