Разом з іншими активістами Косова волонтер Тетяна Костинюк допомагала українській армії від початку АТО. Але згодом виникла ідея спрямувати кошти на реабілітацію демобілізованих. І у червні 2015-го відбувся перший табір. Він дав настільки позитивний результат, що вирішили не зупинятися.

«Кожен з нас живе на мирній землі, наші діти ходять до школи, над нами мирне небо, ми маємо можливість відпочивати, святкувати дні народження, весілля, радіти життю саме завдяки жертві наших воїнів. Вони там стоять за всіх нас, і кожен має розуміти, що повинен віддати їм шану і час», – каже Тетяна.

18 лютого 2017 року стартував  вже 22 заїзд на туристичній базі біля Косова, яку власник надав у користування безкоштовно. Все інше – волонтерські кошти, інформує lb.ua

«Самі бійці підключаються на підтримку, запрошують сюди волонтерів. Люди приїздять, переймаються атмосферою. Коли вони бачать зміни в хлопцях, вони розуміють, що цей проект не менш важливіший ніж підтримка хлопців в АТО», – розповідає Тетяна.

Програма табору розрахована на 10 днів, у заїзді беруть участь18-20 бійців. Декада на одного військового коштує приблизно 2 тисячі гривень. Вартість може варіюватися від пори року – взимку дорожче через опалення. В ці дві тисячі входить і транспортні витрати, і харчування, і різні матеріали для мистецьких акцій, і зарплатня людей, які технічно підтримують роботу комплексу відпочинку.

Сама база розташована в мальовничому місці серед гір, на її території є кілька ставків, в яких хлопці залюбки рибалять. Для бійців, які прийшли з війни у чотири стіни власних квартир, природна краса Карпат лікує душі сама по собі.

«Я сам живу в Дніпрі, там велике місто, бетон, машини. А тут природа, гори, вже від краєвидів стає легше», – зізнається Юрій Золотарьов, старший лейтенант 25 бригади.

«Рибалка дуже заспокоює нерви, клює не клює, ловиться не ловиться… але нерви заспокоює. Після демобілізації психологічний стан трошки не такий, як треба. Тут позитивна енергія, дуже красиво», – захоплюється демобілізований Віталій.

Едуарда Мальованого (позивний «Краб») рік тому цей табір фактично повернув до нормального життя. Боєць батальйону «Київ-1» отримав важке поранення в серпні 2014-го і довго не міг отямитися: «Вдома після поранення не спав, було відчуття страху, дискомфорту. Не хотілося навіть виходити на вулицю. В мирному житті все спокійно, а там хлопці воюють, гинуть. Але коли я сюди приїхав, на другий день вже став спокійно спати».

На війні у серпні 2014-го на очах Едуарда ворожий снайпер вбив комбата – легендарного Олександра Гуменюка, загинули інші побратими. «Нас усіх переслідує відчуття тривоги за хлопців, які там воюють! Це відчуття не мине, поки не закінчиться війна. Але тут відчуття тривоги в нас воно трохи згладжується, нам стає трохи легше», – каже він.

Щоб кардинально переключити думки бійців від війни і важких спогадів, організатори максимально заповнили програму. З ранку до ночі хлопці чимось зайняті – або активним відпочинком, або творчими майстер-класами. Вони відвідують музеї, криївки, займаються ковальством, гончарством, малюванням. В теплу пору року бійці катаються на велосипедах, сплавляються на човнах річкою Черемош, купаються в карпатських чанах, взимку – катаються на лижах.

Фізичні навантаження швидко дають свій позитивний результат. «Хлопці починають спати краще після нашого заїзду. Тут така тиша, багато кисню, багато активу, через який вони втомлюються. Організм за ці 10 днів трохи звикає до сну і потім вдома вони теж починають краще спати», – розповідає адміністратор табору «З любов’ю в серці» Олексій Задорожний.

«Активність як раз те, що треба! Думаєш, про те, що робиш, не забиваєш голову дурницями. А якби тільки сидів у номері, голова була б забита все тим же. Активний відпочинок – це класно! Ти думаєш про тих, хто поруч з тобою і відпочиваєш у своє задоволення», – каже колишній боєць батальйону «Донбас» Назар («КМС»).

Творчі майстер-класи теж допомагають викинути з голови зайві думки. «Робиш той кухлик з глини. Зосереджуєшся на цьому процесі і забуваєш про все на світі. Для тебе головне – зробити якусь чудову річ», – зізнається Едуард Мальований.

Вже за традицією хлопці кожного заїзду розписують стіну у Косові. Така колективна робота налаштовує їх на одну хвилю. Але головне, що зближує – це колишній бойовий досвід. Адже всі пройшли через пекло війни і стали трохи іншими.

«Ми один одного розуміємо з півслова. Набагато легше спілкуватися з хлопцями тут, ніж з хлопцями там… В мене багато друзів, з якими я тепер не можу знайти спільної мови. Вони вже дивляться на світ трохи інакше » , – каже Назар («КМС»).

Через табір «З любов’ю в серці» пройшло вже понад 400 хлопців. «Вони приїздять без посмішок, в очах недовіра, втома, біль від нерозуміння оточуючих. І ми намагаємося їх згуртувати в одну команду, як одну сім’ю, – розповідає Тетяна. – Саме тому по програмі у нас все так і заплановано – їмо разом, їздимо разом, все робимо разом. Коли вони бачать, що тут все відкрито і з любов’ю, вони відчувають нашу щирість, і це топить лід в їхніх душах. І буквально з другого дня вони починають посміхатися, починають відкриватися!».

«Я дивлюсь – змінюються обличчя у хлопців. Це ознака того, що йдуть глибокі процеси, і це дуже важливо. Вони спочатку не розуміють, як це – все для них, все безкоштовно! Їх годують краще ніж в ресторанах, така увага до них, таке піклування і розваги. Спочатку була настороженість, а потім зрозуміли, що все нормально, можна відкриватись – тут всі свої», – ділиться спостереженнями волонтер і психолог Родіон Григорян.

Вечори біля вогнища, під гітару, пісні та тихі розмови також заліковують душі бійців і допомагають забути жахи війни краще за тисячі психологів.

«Буває таке – приїжджав боєць, побув у таборі, а потім аж через рік пише: «Ти знаєш, працює», – каже адміністратор табору Олексій Задорожний.

«Коли ти бачиш ці зміни на обличчях хлопців, в їхніх душах, коли ти розумієш, що це тепло, цей вогник, він їх зігріває ще довго після табору, оце саме та енергія, яка нас наповнює і дає сили займатися цим далі», – говорить волонтер Тетяна Костинюк.

Контактний телефон: 067 6765793 – Тетяна Костинюк

Реквізити: Громадська організація «За покликом серця»

Розрахунковий рахунок 26002511238

Ідентифікаційний номер 40138555

МФО 380805 «Райффайзен Банк Аваль» м.Київ

Картковий рахунок: 4119979003415432 «Райффайзен Банк Аваль» (отримувач Тетяна Костинюк – Голова організації)