Віталій Музичин створює дримби понад десять років. Майстер проживає у Вигоді, що на Прикарпатті.

Дримби, що майструє Віталій Музичин, замовляють музиканти не лише з України, але й з Канади, США, Англії, Австрії, Німеччини, Казахстану. На виробництво інструмента потрібно кілька днів, а подекуди – й тижнів, хоч складається дримба з двох деталей: корпусу та язичка або, як кажуть на заході України, – миндика. Звучить дримба в одній ноті, повідомляє «Суспільне».

«Двох однакових дримб не можна зробити. Навіть, якщо вони в одній ноті, будуть звучати по-різному. Щоб зробити першу дримбу, мені знадобилося пів року, щоб вона мала приблизно нормальний звук. Якщо дримба неточно виготовлена, то вона й не грає. Що кращий звук, то більше майстер доклав зусиль», – пояснює Віталій Музичин.

Аби вберегти музичний інструмент від ушкоджень, майстер створює й чохли. Робить їх Віталій Музичин із твердих порід дерев на різні вподобання. Хоч дримба – простий інструмент, та вона має свої особливості виконання й звучання.

«Дримба має два звуки. Один – той звук, що передається по кістці до внутрішнього вуха, який ніхто не чує, крім того, хто грає. Це – дуже цікавий звук, який певним чином робить масаж головного мозку. Ну і другий звук – той, що чують усі. Якщо дуже довго грати на дримбі високочастотній, то виходить такий звук, немовби в мізках тече струмок», – розповідає Віталій Музичин.

Трішки історії

Дримбою або варганом називають на Прикарпатті один з найдавніших інструментів у світі. Згадки про дримбу у Європі датують V-VII століттям. Їх робили з дерев’яних чи кістяних пластинок. В Україні цей музичний інструмент поширений серед бойків та гуцулів.

«З Бронзової доби цей інструмент розвивався в Україні. У нас всі робили. Колись це був найпоширеніший інструмент. Всі діти могли зробити. Мій вуйко з моїм татом завжди змагалися. Коли були малими, пастушили, то вони брали цвяхи й там десь з каменем, з молотками то плескали, якісь пружини з годинників австрійських шукали постійно. Вони змагалися, в кого дримба голосніше грає», – пригадує майстер.

До теми: 200 років передають справу від батьків до дітей: історія майстрині косівської кераміки