Від больового шоку чоловік не відчував власних травм.
Прикарпатський спецпризначенець витягнув з-під завалів трьох побратимів, про це інформують у пресслужбі поліції Івано-Франківської області.
28-річний поліцейський Михайло Колибаб`юк – спецпризначенець роти поліції особливого призначення. На його рахунку десятки виконаних завдань під час антитерористичної операції та успішних боїв під час повномасштабної війни.
Минулого року поліцейський, разом і іншими спецпризначенцями, опинився в епіцентрі масованого ракетного обстрілу в Запорізькій області. Тоді правоохоронцю вдалося врятувати трьох побратимів з-під завалів та вогню.
Коли розпочалась повномасштабна війна, Михайло один з перших зголосився вирушити на фронт. Його підрозділ поїхав на бойові завдання на початку березня. І успішно їх виконував на Київщині, Харківщина та Сумщині.
«Жахливо було від побаченого в Ірпені та Бучі. Багато загиблих людей, які просто валялись по дорогах. Це неможливо забути. І я думаю, що кожен українець це ніколи не забуде», – розповідає Михайло.
В травні спецпризначенці потрапили під масований ракетний обстріл в Запорізькій області. Окупанти запустили ракети вночі. Снаряди поцілили в будинок. Будівля за лічені секунди обвалилась на бійців, які на той момент відпочивали:
«Я проснувся від першого прильоту, встиг надіти каску, ми попали під завали. Я якось вибрався самотужки. Почувши крики про допомогу, почав діставати хлопців. Я нічого не бачив. В той час думав про те, щоб допомогти побратимам», – пригадує Михайло.
Під завалами опинились десятки спецпризначенців. Разом з іншими, які першими звільнились із-під бетону та вогню, кинувся рятувати людей. Михайлу вдалося витягнути трьох поліцейських. Від больового шоку, чоловік не відчував власних травм. А їх, як виявилось, було чимало:
«Я не відчував, що в мене є якісь ушкодження. Але на другий день я зрозумів, що щось не так. Лікарі діагностували в мене численні забої, перелом, контузію».
Свій вчинок поліцейський подвигом не вважає, як і себе героєм. Каже, на його місці так поступив би кожен правоохоронець. Не дарма ж вони називаються поліцейською родиною, а їхнє братерство – непохитне.
Михайло зізнається: для нього Герої всі, хто віддали життя за Україну. І серед них – прикарпатський спецпризначенець Віктор Паньків, який загинув у ту пекельну травневу ніч в Запорізькій області. Михайло досі називає його «батьком» і додає: пам’ять про нього не вмирає.
«Я не знаю, чи малярство для мене є професією чи натхненням, але переконаний, що це суть мого життя. Якби в мене забрали фарби, пензлі, полотна і можливість писати, то це було б рівнозначно смерті», – сказав в одному із інтерв’ю Володимир Сандюк. А оскільки життя дається людині одне, то його варто жити так, як відчуваєш,
Коли чоловік йде захищати країну, його дружина автоматично потрапляє під пильну увагу суспільства. Вона “повинна” бути сильною, стійкою, підтримувати свого коханого та ще, разом з цим, залишатися завжди зразковою мамою, господинею, волонтеркою. Хто придумав образ “правильної” дружини військовослужбовця та чи існує він насправді? І чи повинна я відповідати чиїмось очікуванням та картинкам з інтернету? Я
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного