16 липня благодійна організація «Світла Надія», що працює у Богородчанах, відзначатиме п’ять років своєї діяльності. Весела музика, привітання й подарунки, величезний торт – на цей  День народження організатори планують для своїх підопічних, дітей з особливими потребами, чудове свято. Та, поки тривають останні приготування до свята, хочеться розповісти трохи більше про будні цієї організації.

А почалося все з фрази: «наші діти нікому не потрібні». Ці слова голова благодійної організації Надія Стефурак почула з уст матері хлопчика з ДЦП. Тоді, у 2013 році, вона з друзями організували благодійний концертний тур на підтримку дітей-інвалідів «На крилах милосердя і добра». Об’їздивши чи не кожне село у двох (Богородчанському та Надвірнянському) районах організатори побачили, що дітей з обмеженими фізичними можливостями чимало, проте ними ніхто не займається.

«Побачене й почуте настільки вразило нас, що ми зі Світланою Панько вирішили: треба якось згуртувати батьків, щоб вони разом працювали та ділилися досвідом, – розповідає Надія Стефурак. – Адже зазвичай батьки, в яких є діти з інвалідністю, залишаються сам на сам зі своїми проблемами й потребами… Організували один захід, дорослі й малі залишились задоволені. Тоді  ми пообіцяли дітям, що наступного місяця знову їх зберемо, так і зробили. Півроку працювали неофіціно, а потім районна державна адміністрація порадила оформити документи, і зареєструватись офіційно».

Так і з’явилася благодійна організація «Світла Надія». До речі, назву придумали склавши імена засновниць – Світлана і Надія. На перших порах було дуже важко: організація не мала свого приміщення, фінансування, мало хто знав про її існування. Щоб організувати захід, дорослі  разом з дітьми виготовляли й продавали різноманітні вироби: з бісеру, в техніках декупаж та канзаші, зокрема прикраси для волосся та незабудки-бутоньєрки для випускників шкіл.

На сьогодні БО «Світла Надія» налічує 123 дітей (з низ 45 важкохворих) з Богородчан та сіл цього району. «Відгукуються підприємці, представники влади і просто небайдужі люди», – продовжує пані Надія.

Одна з мам, Надія Стрембецька розповідає, що організація, – як сім’я, де всі один одного розуміють, бо самі знають як це бути мамою особливої дитини. «Звісно, з нами буває важко – ми всі різні. І нам буває важко відчинити деякі двері, здолати перешкоди. Але, дякую Богу, що він додає нам сили. А ще посилає в наше життя хороших людей», – додає вона.

Світлана Андрійчук