Відома громадська активістка, психолог та волонтер Наталія Чаплинська прокоментувала допис Галицького кореспондента, у якому йдеться про те, що через звільнення водія, який відмовив у безкоштовному проїзді учаснику АТО, маршрут №67 тимчасово не працює. Тому тепер мешканці вулиць, через які пролягав маршрут №67, змушені будуть ходити пішки, оскільки водієві так і не знайшли заміни.

Наталія Чаплинська розповіла, що підприємство, де вона працює розміщене на вулиці Максимовича. Проте вже досить довго пані Наталія на роботу ходить пішки від вокзалу, тому що не хотіла терпіти хамську поведінку водія, котрого звільнили.

«На вулицю Максимовича дуже складно добиратися. В ту сторону їде тільки один маршрут №67.

Цей водій завжди дуже дивно себе поводив. Коли заходили пенсіонери і показували посвідчення, то він завжди говорив, що у нього вже є. Я запитувала: «А де ці пенсіонери? Пенсіонери, які їдуть у салоні, підніміть, будь ласка, посвідчення», проте ніхто так і не відзивався. Водій дуже обурювався, що я стаю на захист цих людей.

Він міг їхати і цілу дорогу, як то кажуть, провадити: бурчати, сваритися, казати, що мусить робити зайвий рейс, стільки їздити через нас, бензину палити, а пенсіонери йому грошей не платять. От коли у маршрутку сідав пенсіонер, то цілий салон слухав цю бесіду. Йому робили зауваження, казали, що зупиніться, заспокойтесь, це ваш обов’язок. Тоді він ще більше відсварювався до тих, хто їхав у салоні і робив йому зауваження.

А вже тоді, коли прийшло повідомлення про подорожчання проїзду, то у перші дні він не мав права брати по 4 гривні за проїзд, бо у нього не був включений ні навігатор, ні одягу відповідного він не мав, ні в салоні нічого не змінив, щоб було краще їхати, бо там незручні сидіння. Я потім навіть називала цю маршрутку катафалком. Там коли ти стоячи їдеш, то абсолютно не бачиш, куди ти їдеш, тому що вікна знаходились на рівні плечей, а не на рівні очей. А коли я зробила йому це зауваження, то він мені сказав: «Я висаджую вас і ціла маршрутка не буде їхати». Я кажу: «Добре, я не буду вам платити 4 гривні і більше ніколи не буду з вами їхати». Я вийшла з салону.

Якщо ви зранку їдете з нормальним настроєм, то поїздкою у маршрутці №67 його можна було зіпсувати собі на весь день.

Пригадую випадок, коли я підсіла до нього біля ПНУ  ім. Василя Стефаника, а більше нікого не було у салоні, аж біля базару ще підсіли люди, то він цілу дорогу провадив: «Через вас я мушу їхати, я би собі зрізав дорогу, зійшов з рейсу, зекономив бензину». Одним словом, ця людина невміла ні працювати  з людьми, ні поводитись з людьми. Цілий час у нього якісь такі претензії до всіх. Він міг різко загальмувати, жінка впала, побилася, а він ще висварив її чого вона не тримається, а вона сиділа на передньому сидінні. Вона йому робить зауваження, що це його вина, треба якось акуратніше їхати, уважніше, а відповідь знову крик.

Тому я просто перестала з ним їздити. Тепер з вокзалу на роботу я ходжу пішки. В цьому є і вигода – я економлю гроші, там гарна дорога, тому я із задоволення йду пішки. Це ще й здорово. Але коли ти поспішаєш, то маршрутка звісно зручніше.

Я, наприклад, задоволена, що ця людина зараз не їздить на вказаному маршруті. Я хамовитішого водія ще в житті не зустрічала», – розповідає Наталія Чаплинська.

У пані Наталії є й ідеї, як покращити умови перевезення та змінити цей маршрут.

«У мене є дуже хороша ідея. Чому ми маємо так прив’язуватись до цього маршруту, який  є нерентабельним, якщо можна пустити хоча би в одну сторону, туди і назад новий маршрут, якось поміняти маршрути. От, наприклад, йде маршрут Коновальця-Чорновола, Чорновола-Коновальця. Чому не можна пустити маршрут Вовчинецька-Максимовича, Максимовича-Вовчинецька? На Максимовича є дуже багато різних підприємств, навчальних закладів, інфекційна лікарня поруч. Можливо у вихідні дні можна зняти цей маршрут, але у будні дні сюди дуже багато людей їздить. Це зручно. Ну і зрештою, ми маємо працювати для людей. Коли ми навчимося думати про людей, а не про вигоду?

Думаю, варто би було для перейняти досвід таємних покупців. Тобто у вигляді клієнта підсилається особа, яка перевіряє якість надання послуг і робить перевірку. Варто іноді робити такі рейди і потім фіксувати їх.

Щодо Миколи Волкова, якого водій відмовився безкоштовно перевозити, то я знаю його особисто. Для мене це взагалі було шоком. Я працюю як психолог з бійцями АТО, тому знаю історії про те, як водії до них відносяться. Це неприпустимі речі, коли водії так себе поводять з учасниками АТО. Невже через 4 гривні відбувається втрата совісті та розуміння?, – наголошує Чаплинська.