Мама мріяла, аби її талановита донечка стала архітектором, однак покликання не можна нав’язати. Наталія – художниця, яка довгий час не могла знайти керунок для розвитку свого таланту. Аж поки не познайомилася з мехенді – мистецтвом розпису тіла хною. Розпис тіла вважається таким же древнім, як і саме людство. З давніх часів малюнки на шкірі людини мали ритуальне значення. Їх використовували як талісман: наносили для захисту, лікування, зваблення, принадження удачі, підкреслення свого статусу.

Розпис хною був відомий у Давньому Вавилоні, Ассирії, Месопотамії, Стародавній Греції та у Римській імперії. В Індії традиційно розписують руки та ноги жінкам, які настільки шанують це мистецтво, що розмальовують себе хною не лише на свята, але й в будні дні.

«Зараз розмальовують будь-які частини тіла, – розповідає Наталія. – Модним вважається розписувати хною декольте, спину і навіть животик у вагітної жінки… Але традиційна функція цих малюнків – прикрити місця, які не прикриває одяг: руки і ноги нижче колін. Візерунок створює ефект ажурної тканини, відповідно, відволікає чоловічі погляди від тіла».

Наталія одразу зрозуміла, що мехенді – це її ремесло. «Аби взятися до роботи, я маю бачити в тому змістову досконалість: що воно потрібне людям і на сто відсотків несе благодатну енергію, – пояснює художниця. – В сучасному мистецтві є багато яскравих речей, які вражають, але часто вони мають негативний вплив або ж просто є непотрібними, тобто не мають жодної функції. А мехенді слугує прикрасою для жінки. Зникає перш, ніж набридне. А найголовніше – всі візерунки мехенді несуть виключно благотворну енергетику».

Кожен елемент, з якого складаються класичні малюнки мехенді, має свій позитивний зміст і дію. Наприклад, крапки означають любов до чоловіка, завитки – гнучкість жіночого характеру, коло допомагає цілісності і захищеності, жар-птиця сприяє розкриттю привабливості, спіраль поліпшує концентрацію позитивної енергії… Як стверджує Наталія, той чи інший символ, перебуваючи на тілі, дає людині саме те, що несе у собі. Слугує таким собі провідником певного виду енергії.

Художниця каже, що хна повинна бути натуральною, оскільки тоді вона має зігріваючу та антисептичну дію, окрім того, є ще й гіпоалергенною. Наталя розповідає, що в Індії, якщо жінка хоче очиститися енергетично, то фарбує волосся хною.

Розпис по тілу хною тримається протягом тижня-двох. Все залежить від шкіри, свіжості хни і природних умов. А ще малюнок справжньою хною має лише коричневий колір.

До речі, Наталія полюбляє імпровізувати і розписує малюнками мехенді навіть дерев’яні предмети. Щоправда, застосовує для цього вже не хну, а випалює візерунки. Дівчина мріє колись перенести мехенді на стіну своєї оселі.

Наталя МОСТОВА