Захищаючи Україну і всіх нас, загинув боєць Джаман Василь Васильович, 1990 року народження. Про це пише “Галицький кореспондент”, посилаючись на сторінку Гвіздецької громади.
Військовослужбовець був навідником десантно-штурмового відділення, десантно- штурмового взводу, десантно- штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини А0216.
“Він був воїном, але не тільки. Молодий чоловік, люблячий брат, турботливий син, сповнений сподівань та планів. Йому було тільки 33…”, – йдеться в дописі.
8 червня 2023 року поблизу населеного пункту Сторожеве Волноваського району Донецької області Джаман Василь отримав поранення, несумісне з життям.
Селищний голова, депутатський корпус та виконавчий комітет Гвіздецької селищної ради висловили щирі співчуття родині та близьким з приводу непоправної смерті військовослужбовця.
Орієнтовний час зустрічі скорботного кортежу з тілом Героя повідомлять додатково.
У Гвіздецькій громаді закликають мешканців утриматися від гучних святкувань та розважальних заходів.
Розповідати про війну вголос іноді страшніше, ніж мовчати. Та ще страшніше – вдавати, що нічого не відбувається. Писати про своє життя у війні – це не про те, що я хочу пожалітися. Це про свідчення того, що відбувається з нами сьогодні. Мовчати чи писати Коли я вперше писала про наш з чоловіком особистий досвід життя
Якщо ви, як і я, не дуже тямите у мистецтві, то малярство на склі швидше за все у вас асоціюватиметься з традицією іконопису на склі, бо такі ікони ви точно бачили. Є в них щось таке особливе та неповторне. Як зазначила Ніна Поліщук, «гуцульські, покутські, буковинські та подільські ікони на склі створили цілком унікальну нішу
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного