Секретар РНБО Олександр Данилюк пішов у відставку. Команда Зеленського втратила одного з небагатьох фахівців із досвідом у сфері державного управління, проте робитиме вигляд, ніби нічого не сталося.

Міністр фінансів в уряді Гройсмана, якого колишній прем’єр витиснув зі складу свого кабінету, під час президентської кампанії приєднався до ЗеКоманди, працював здебільшого на міжнародному напрямі. Подейкували, що Данилюк може стати навіть прем’єром, проте  його прізвище не виявилося серед тих, кого вправно вгадував Ігор Коломойський, коментуючи розподіл посад у новій владній команді. Схоже, участь у процесі переходу Приватбанку під контроль держави Данилюку не пробачили.

На посаді секретаря РНБО Олександр Данилюк запам’ятався публічними пошуками ситуативної кімнати, проведеною три місяці тому нарадою щодо питань енергетики, обіцянками перетворити РНБО на потужний експертний центр. Радбез під його секретарюванням відреагував на спробу проведення телемосту між «РТР» та NewsOne. Данилюк побував у зоні ООС, відвідав Сполучені Штати, проте так і не став своїм у ЗеКоманді. Схоже, каталізатором катапультування Данилюка з посади стала його заява в ефірі «Свободи слова Савіка Шустера» про те, що всі представники нової влади, які були на боці Коломойського під час зміни власника Приватбанку, мають піти. Але у результаті пішов сам Данилюк.

Цікаво, що він пішов у той момент, коли у проєкті Державного бюджету на 2020 рік на РНБО виділено понад 28 мільярдів гривень – гігантське зростання видатків. Нехай міністр фінансів Оксана Маркарова заявила, що ці кошти будуть перерозподілені між ЗСУ та іншими складовими Воєнної організації держави, це не зняло всі питання.

Призначення секретаря РНБО – у сфері компетенції президента, не потребує згоди з боку парламенту. Тому обговорювати кандидатури, які зараз звучать у головному кабінеті на Банковій, великого сенсу нема. Не можна навіть виключати, що Данилюк після відставки вирушить послом до США (там його нема вже понад два місяці) або Британії (тут цікаво, бо його дружина є підданою британської корони). Зрозуміло лише те, що на одну людину з досвідом роботи в ешелонах влади без «турборежиму» у президентській команді стало менше.