Діяльність політичних партій в суспільстві є основою демократичного народовладдя та представництва політичних ідей народу в органах влади. За роки відновленої незалежності України на її теренах виникли сотні політичних партій і сотні ж щезли у вирі політичної боротьби. Деколи партії виникали як спеціальні проекти під вибори і, як правило, одразу після них щезали з політичної арени. Часом партії створювались як бізнес-проекти олігархів з метою контролю влади, а отже, і бюджетних коштів, розграбування яких і є основою успішного існування олігархії. Подібні партії згодом ставали так званими «партіями влади» і завжди були ковчегом для різного роду пройдисвітів, шахраїв, властолюбців, які прагнули будь-якою ціною утриматися на вершині контролю за державним майном, коштами та адміністративними посадами.

Деякі партії виникали як опозиційні до «партій влади», але нерідко, подолавши супротивника за допомогою в тому числі антиолігархічної чи антикорупційної риторики, самі поволі (а деколи і дуже швидко) перетворювалися в обслуговуючий ресурс чергового месії чи «доброго господарника». Зовсім рідко виникали справжні політичні партії – це ті, які мали певну всеосяжну ідеологію, яку намагалися втілити в життя через прихід до влади. З часом вони, позбавлені потужної матеріальної підтримки (адже виборець у нас небагатий, а саме за рахунок виборців та їхніх партійних внесків існують справжні партії Європи і США), маргіналізовувались або перекуповувались олігархами, що врешті-решт приводило їх до політичного банкрутства та забуття.

Ну, і останній вид партій – «клони» партії влади або олігархів, що створюються виключно на час виборів з метою відтягнути голоси від опонентів, а після виборів зникають фактично наступного дня.

Чи є у нас на Прикарпатті справжні політичні партії? Чи є партійна робота серед громадськості не лише в часи виборів? Чи сильно змінюється політичний фон від виборів до виборів? Як часто люди змінюють свої партійні квитки і з якою метою?

Зацікавленість політичних партій виборчим процесом, а головне, результатами виборів виражається не лише кількістю агітаційних матеріалів, телевізійних виступів, але й представництвом партій у виборчих комісіях. Партії, які претендують на визнання та обрання до органів влади, повинні мати своє представництво у кожній виборчій комісії, і чим більше це представництво, тим впливовішою та потужнішою ця партія є.

У цьому матеріалі ми будемо аналізувати партійне представництво в територіальних виборчих комісіях Івано-Франківської області під час виборів до місцевих рад у 2010 р. та порівнювати його з представництвом на майбутніх виборах 25 жовтня 2015 р.

Також цікавим, на нашу думку, є зміна членами комісій своїх політичних поглядів за ці роки. Звичайно, ми можемо прослідкувати партійні «одіссеї» лише тих членів комісій, які працювали в 2010 р. і будуть працювати на жовтневих виборах цьогоріч. Таких є 42 особи, приблизно 12% від загальної кількості членів ТВК.

Розмитість політичної палітри в ТВК

Далекий 2010-й. В області утворено такі виборчі комісії: обласна, міські Болехова, Івано-Франківська, Калуша, Коломиї та Яремче, районні – Богородчанська, Верховинська, Галицька, Городенківська, Долинська, Калуська, Коломийська, Косівська, Надвірнянська, Рогатинська, Рожнятівська, Снятинська, Тисменицька та Тлумацька.

Загальна кількість членів цих комісій, включно з головами, заступниками та секретарями, становила 341 особу. Найбільше голів комісій мало Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – сім, по троє голів було в «Нашої України», Партії регіонів та «Народної партії» (пам’ятаєте таку?). Компартія мала двох голів комісій, а «Свобода» і «Сильна Україна» – по одному. «Регіонали» були головами ТВК в обласній, Богородчанській та Долинській комісіях. Представники «Народної партії» (кальки «регіоналів») були головами в Косівській, Надвірнянській та Рожнятівській комісіях. У Калуській міській та Коломийській районній комісіях головували комуністи. Чому виділяю саме представників цих партій? Бо вони вже одіозні, решта – поки що ні.

25 партій мали своїх представників у ТВК у 2010 р. Найбільше мала Партія регіонів – 56 та «Народна партія» – 55. «Батьківщина» і КПУ – по 53. Ці партії мали по три (інколи по два) представники в комісіях, що свідчить про чітку волю до перемоги, бажання контролю за результатами або за фальсифікаціями. Єдиною комісією, де не було представників Партії регіонів, була Косівська.

Слідом за цими «гігантами» виборів ішли такі партії, як «Наша Україна» – 29 представників, «Фронт змін» – 19. «Свобода» та УНП мали по 10 представників у комісіях, НРУ – 9, КУН – 8.

Чи відповідала політична палітра Прикарпаття такому розподілу членів комісій? Звичайно, ні. Варто лише поглянути на результати виборів до місцевих рад на сайті ЦВК.

Тепер давайте розглянемо розподіл за політичними партіями в ТВК на поточних місцевих виборах. Комісії залишились такі, як були п’ять років тому, додалася лише Бурштинська міська комісія.

Отже, в 21 комісії буде працювати 344 члени. Якщо в 2010 р. більшість комісій дотягувала до 18 членів, то зараз таких трохи більше половини. Вважаю це позитивним явищем, адже кількість не завжди переходить в якість, особливо під час контролю за виборчим процесом та голосуванням.

Найбільшу кількість голів комісій має партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 10. Це навіть більше, ніж «Батьківщина» мала в 2010-му. «Народний фронт» має трьох голів, ВО «Батьківщина», «УДАР» Віталія Кличка та Радикальна партія Олега Ляшка – по два, Українська партія та ВО «Свобода» – по одному. Всього членами виборчих комісій є представники 24 партій.

На відміну від 2010 р., нині у назвах партій можна побачити власні імена – Петро Порошенко, Віталій Кличко та Олег Ляшко. Це виглядає дуже дивним, якщо ці партії планують існувати довго та продуктивно, працюючи на розбудову України. Навіть Володимир Ленін та Мао Дзе Дун не ставили свої імена у назви партій. Усі ми смертні, за деякий час (хай років за 40, але що той відрізок є для існування могутньої партії – мить) почине з Господом, до прикладу, великий політик та громадський діяч Олег Ляшко, то що, партію треба буде перейменовувати на Радикальну партію імені Олега Ляшка?..

Найбільше представництво в комісіях мають «Батьківщина» – 58 та «Солідарність» – 57 членів, далі іде «Народний фронт» – 41 член. За цими «титанами рингу» вишикувались Радикальна партія (33 представники у ТВК), «Об’єднання «Самопоміч» (28) та партія «Наш край» (17). (Що таке «Наш край», відомо всім – тиха пристань для колишніх регіоналів). «Свобода» та «Воля» мають по 16 членів комісій і «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» – 15.

З партій, які існували п’ять років тому, 11 членів ТВК має НРУ, 10 – УНП і 9 – «УДАР» (так, я сам здивований, але в 2010 р., згідно з даними ЦВК, «УДАР» уже мав одного представника в ТВК). «Опозиційний блок», який теж існував п’ять років тому під назвою Партія регіонів, подав лише вісім представників до комісій. Невже перестав вірити у вдячних прикарпатців після Майдану? Та ні, адмінресурс перейшов в інші руки – от і все.

 

Ті, що вижили

А тепер про людей у комісіях. Про те, хто брав участь у роботі ТВК у 2010-му і буде брати учать у 2015-му і як змінилася партійна приналежність цих людей. Відразу зазначимо, що в обласній комісії змінились усі без винятку члени, і представлені там люди з, відверто кажучи, малопопулярних партій. По-перше, є аж двоє представників «Опозиційного блоку», один – від партії «Соціалісти», один (правда, 50-літній) – від партії «Молодь до влади», ще одна представниця – від Партії пенсіонерів України (це, видно, від забороненої КПУ). Але факт є фактом – обласна комісія оновлена на 100 відсотків.

Далі – по міських комісіях. У Болехові залишилося двоє членів з 2010 р., правда, вони вже покинули свої попередні партії. Одна членкиня з «Нашої України» подалася до «Солідарності», а друга – з «Європейської партії» до «УДАРу». В Івано-Франківській комісії залишилася лише одна членкиня, і вона не зрадила «Свободу». Так само і в Калуші залишився лише один член комісії з 2010 р., і він надалі з НРУ. В Коломиї з попереднього складу комісії залишилося троє членів: двоє, як і п’ять років тому, з «Батьківщини», а одна представниця з «Народної партії» пішла в «Солідарність». В Яремче колишній представник Партії регіонів очолив комісію від «Солідарності», що є абсолютно логічним для тих людей, які йдуть слідами «партії влади», і одна членкиня з «Батьківщини» подалася до «Народного фронту». Загалом, у міських комісіях члени помінялись більше, ніж в районних. Можливо, у районах бракує кадрів.

У Богородчанській комісії залишилось четверо колишніх членів: членкиня з «Нашої України» зараз представляє «УДАР», член з «Батьківщини» – «Свободу», двоє членів з Партії регіонів – «Солідарність». Зауважте при цьому, що одна з двох останніх була головою комісії у 2010 р., а зараз є заступником голови. Прізвищ я не називаю, це все є у відкритому доступі, але тенденція до перескакування з однієї «партії влади» до іншої прослідковується чітко.

У Верховинській комісії – четверо тих, хто залишився. Одна, як і раніше, з «Батьківщиною», одна з «Нашої України» перейшла до НРУ, одна з КПУ – до «Нашого краю» і одна з «Фронту змін» – до «Солідарності». У Галицькій комісії всі троє членів, які залишилися, змінили свої партії: з Народної партії переметнулися до «Нашого краю», з «Фронту змін» – до «Народного фронту» (що логічно, без іронії) і з «Нашої України» до «УДАРу». В Городенківській комісії залишилась лише одна членкиня, і вона як була, так і є з «Батьківщиною». На відміну від неї, єдина членкиня, що залишилась з 2010 р. у Долинській комісії від «Батьківщини», пішла в «УДАР».

У Калуській районній комісії не залишилося жодного представника з попередніх виборів. У Коломийській – залишилося двоє: одна була з «Народною партією», а тепер з «Солідарністю», інший з «Фронту змін» потрапив туди ж. У Косівській комісії теж є двоє членів з попереднього складу: одна членкиня з УНП пішла до «УКРОПу», а інша – так і залишилась з «Батьківщиною». А найбільш вірна «Батьківщині» – Надвірна! Усі троє членів тамтешньої комісій, які залишились, і надалі співпрацюють із цією партією. У Рогатині залишилася одна членкиня, яка логічно перейшла із «Фронту змін» до «Народного фронту». В Рожнятівській комісії залишилося четверо членів з попередніх виборів. Із двох екс-представниць «Народної партії» одна тепер представляє «Самопоміч», а інша (заступник голови комісії) – «Батьківщину». А от колишній заступник голови від «Батьківщини» перейшов до «Солідарності». Ну, і четверта зміна: від «Фронту змін» до «Народного фронту».

У Снятині теж міні-сенсація: колишня представниця комуністів зараз з «Солідарністю», а представник Партії регіонів – з Радикальною партією. Ще зміни: одна членкиня з УНП пішла в НРУ, а друга від «Нашої України» – до «Батьківщини». У Тисмениці «старих» членів ТВК залишилось двоє: член від ПР представляє «Наш край», членкиня від «Батьківщини» не змінила партію. У Тлумачі з двох членів попередньої комісії одна залишилась з «Батьківщиною», а інша з голови комісії від «Батьківщини» в 2010 р. нині стала секретарем комісії від «Волі».

Які висновки можемо зробити з усього цього? По-перше, не завжди адміністративний ресурс працює. По-друге, на Прикарпатті майже немає сталих політичних партій. По-третє, вибори 2010 та 2015 років є подібними, принаймні так випливає з цього аналізу комісій. По-четверте, не партії, а тимчасові політичні проекти намагаються зірвати «куш». По-п’яте, нам, прикарпатцям, досить тимчасовості!

Тепер про тих, що вижили. Цифри – річ дуже вперта, і з огляду на це маленьке дослідження мусимо визнати, що єдині партії, які працюють на Прикарпатті принаймні п’ять років, і є партіями, а не тимчасовим збіговиськом зацікавлених людей. Є «Батьківщина», «Свобода» та Народний рух України, які зберегли інтерес до виборів та своїх представників у комісіях, а дехто й примножив їхню кількість.

Гендерний факт (для міжнародних спостерігачів): не менше половини членів комісій – жінки, а з боку «Батьківщини» перевага жінок взагалі – 4:1.

І насамкінець, ганебна традиція «збирання» проурядовими партіями усяких зацікавлених не лише не припинилась, але й розширилась. Думайте на виборах!

Мирослав КОШИК