У франківському Університеті третього віку говорили про необхідність Нової української школи. Лекцію прочитала Олеся Дибовська, вчитель та аспірант ПНУ. Окрім лекцій, студенти бавилися різними дитячими інтелектуальними руханками.

Вчора, 15 березня, все почалося із того, що ті стали в коло, де викладачка дала завдання – привітатися, сказавши один одному щось приємне.

Далі вона пустила по колу маленьку коробочку і дала завдання: вгадати, що у ній. Можна було поставити одне питання, а Олеся відповідала коротко: «так» або «ні». Так студенти визначили, що у боксі щось пластмасове і багатокутне. Що там, здогадатися не змогли. Викладач робить підказку: це щось, що в кожного є вдома, і чим ми користуємося чи не щодня. Студенти далі пустили по колу. Але вгадати, що там «прищіпка», так і не змогли.

Далі Олеся Дибовська запросила пенсіонерів-студентів до «крісла автора». Сидячи на ньому, студенти ділилися тим, як вони провели минулий тиждень, розповідали найцікавіші моменти, які могли б бути цікавими іншим.

Після цього викладач переходить до теорії. Отже, Нова українська школа передбачає розвиток дитини, відповідно до її потреб. Адже важливо не забувати, що дитина у шість років хоче ще й гратися. Школа передбачає 11 стандартів: рідна мова, інноваційність, екологічна компетентність, підприємливість тощо.

«Дитина має мати фінанси і вміти ними розпорядитися, – розповідає викладач, – бо діти мають розуміти, що гроші з неба не падають».

Крім цього, з першого класу буде робитися акцент на тому, що дитина має вміти донести свою думку, вчитися читати з розумінням, а не на швидкість, критично мислити та оцінювати ризики.

До речі, кажуть що концепція Нової української школи взяти з фінської системи освіти. Насправді ж у ній використано найкращі практики із чотирьох країн: Польщі, Болгарії, США та Фінляндії.

От, наприклад, якраз саме Польща робить акцент на розумінні читання.

У Болгарії ми запозичили відомості про емоційний інтелект. Мовляв, у їхньому законодавстві навіть йдеться про те, що вчитель немає права пройти поз дитину, яка плаче. «У нас теж є таке правило, але воно більш морального характеру, – коментує Дибовська, – а в них це затверджено на законодавчому рівні».

У США робиться акцент на мистецтві спілкування. Як варіант, зранку викладач розповідає про свої почуття, емоції, і це налаштовує на довірливі стосунки.

А у Фінляндії ми запозичили все, що стосується цінності дитинства та проектну й дослідницьку діяльність.

Додамо, що безкоштовний Університет третього віку для літніх іванофранківців ініціював «Галицький кореспондент», запланувавши для юних душею студентів сім актуальних факультетів: правової грамотності, здоров’я, психології, культурно-дозвільної діяльності та рукоділля, краєзнавства, літератури та катехитичних знань.