Мітингувальники кажуть: вбивства 9-річної дівчинки у Кутах можна було б уникнути, якби поліцейські зреагували на попередній напад на жінку, який стався нещодавно.
Засновниця громадської організації “Гуцульські волонтери” Юлія Таринська каже, люди вийшли, щоб отримати від поліцейських відповідь на запитання: чому працівники поліції не попередили загибель дівчинки, повідомляє “Суспільне”.
“Також у нас було велике питання: чому після нападу на попередню жертву — дружину військового — підозрюваного “не закрили”? Той напад на жінку, що стався 22 дні тому, кваліфікували як легкі тілесні ушкодження, а мали б чоловіка затримати до з’ясування усіх обставин. Його “не закрили” й, на нашу думку, тому сталася біда – дитина загинула”, — каже Юлія Таринська.
За її словами, підозрюваний у вбивстві дитини 30 травня накинувся на дружину військового. Вона у цей день проводжала чоловіка на потяг — військовий з відпустки повертався на фронт у Донецьку область. Опісля зайшла до каплички помолитися. Там підозрюваний накинувся на неї ззаду.
“Він підійшов ззаду з гострим предметом, тикав ним її. Але не пошкодив органи й кістки. У жінки були численні гематоми. Тобто поліція це не кваліфікувала як напад на життя чи спробу зґвалтування. На нашу думку, поліцейські мали б інакше на це зреагувати. Нам не зрозуміло, чому 125 стаття, і чому його не затримали? Чому не запобігли цьому злочину, і чому ця дитина сьогодні буде в землі?” — запитує Юлія Таринська.
З її слів, перед нападом на дружину військового були ще три заяви, одну з яких, як повідомили поліцейські, забрали. Дві інші стосувалися переслідування та домагання жінок підозрюваним у вбивстві.
“Проте реакції від поліції — нуль. Вони кажуть, що за законом не могли його затримати. Говорять, що контролювали його, що дільничний три-чотири рази на тиждень навідувався до підозрюваного. А ще кажуть нам, що той напад на жінку інакше кваліфікувати не могли, бо підозрюваний не сказав їй: я тебе вб’ю. І там не було пошкодження органів чи кісток. Якби два сантиметри вліво чи вправо, тоді б інша стаття”, — продовжує Юлія Таринська.
Наразі, з її слів, за фактом нападу на жінку відкрили кримінальне провадження. Слідство триває.
Жінка, на яку напали, розповіла кореспондентці “Суспільного”, що перед тим, як зайти в капличку, побачила неподалік чоловіка з велосипедом.
“Я зайшла в капличку, запалила свічечку. Через секунд 30, поки прочитала “Отче наш”, почула подих. Позаду стояв чоловік, який зачинив двері. Він мене дуже сильно потягнув за волосся. У руках тримав якийсь предмет. Не ніж, не гострий, бо то не було добре видно, але щось схоже на заточку, долото. Після цього він мене схопив за волосся потягнув і був сильний удар у вухо, в голову”, — пригадує постраждала.
Жінці вдалося вирватися. Під час боротьби чоловік завдав їй удар предметом.
“Куди він цілився, з якою метою — я не знаю. Чи він міг попасти в серце, чи в артерію в шиї, не знаю. Можливо, просто випадково, викручуючись, я уникла серйозного удару. Обійшлося рваною раною. Кров зупинити не змогла. Викликала “швидку”. В лікарні мене оглянули, провели всі процедури, які потрібно, зашили рану. Поліцейські теж вже чекали на мене. Ми писали заяву. Вони мене розпитували все”, — продовжує жінка.
З її слів, слідчий був з нею постійно на зв’язку.
“Завжди давав мені якісь відповіді, консультував. І на телефонному зв‘язку ми з ним були. В робочий чи не робочий час, він завжди мені надавав інформацію”, — каже жінка, на яку накинулися.
Вона додає, що у своєму нападнику впізнала підозрюваного у вбивстві 9-річної дівчинки.
Очільниця сектору дізнання Головного управління поліції в області, підполковник поліції Вікторія Самокіщук пояснює, чому за фактом нападу на дружину військового розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 КК України.
“Жінка написала заяву про те, що їй спричинили тілесні ушкодження, була рана на лівому плечі. Це знову ж таки кваліфікація з приводу частини 1, бо очікується висновок судово-медичної експертизи. Згідно з показами потерпілої, жодного сексуального підтексту в тому нападі не було — ні фізичного, ні будь-якого словесного. З приводу кваліфікації саме за ст. 125. Події відбувалися у вечірній час, орієнтовно о 22:00. І це — капличка, яка була зачинена, тобто не громадське місце. Якби це був день і там були б люди, то однозначно можна було б кваліфікувати за ст. 296 ККУ. Саме з цих мотивів, зважаючи на тілесні ушкодження, була внесена ст. 125″, — пояснює начальниця сектору дізнання Головного управління поліції в області Вікторія Самокіщук.
З її слів, чоловіка не затримали, оскільки він втік з місця нападу.
“Мова йде про те, що такі умови затримання можливі тільки на місці вчинення кримінального проступку. По-перше, він утік, по-друге, жінка не знала нападника. Саме обличчя чоловіка вона не бачила. Його особу встановили пізніше за результатами пізнання по фотографіях. Якщо перша потерпіла знала його, то ця не знала. Тому в цьому випадку затримання за “гарячими слідами” було неможливим”, — додає Вікторія Самокіщук.
Голова громадської організації “За покликом серця”, керівниця реабілітаційного табору для воїнів АТО Тетяна Костинюк теж прийшла до відділу поліції у Косові. Її цікавило, чому впродовж трьох років не відкрите кримінальне провадження щодо нападу на реабілітаційний табір для військових.
“Чи буде оцінка бездіяльності керівництва і працівників Косівського відділу поліції? Я три роки не можу домогтися відкриття кримінального провадження, при тому, що є ухвала суду про його відкриття. Керівництво відділу поліції три роки її ігнорує. І мені цікаво, чи люди розуміють причинно-наслідкові зв’язки цієї трагедії, пов’язані з бездіяльністю, злочинною бездіяльністю?” — каже Тетяна Костинюк.
Начальник Головного управління поліції в Івано-Франківській області Сергій Безпалько відповів, що призначив розслідування.
“Проводиться певна перевірка щодо законності діяльності моїх співробітників. Після неї будуть ухвалені відповідні рішення”, — каже Безпалько.
Нагадаємо, дівчинку, яку в Косові розшукували напередодні, знайшли мертвою