Після місцевих виборів моя 10-річна донька запитала мене: «Мамо, хто став міським головою?» «Марцінків», – відповіла я з іронією, бо невже вона знає, хто це. Але доня звідкись знала. «Ура! – сказала вона. – Тепер я буду безкоштовно їздити в маршрутці».

Про цю обіцянку кандидата на посаду міського голови Руслана Марцінківа я їй ніколи не розповідала. Тому що вже давно не сприймаю серйозно обіцянки політиків. Проте вона все одно про неї дізналася або від бабусі, або від однокласників. Як би не було дивно, ця обіцянка багато на кого подіяла при голосуванні.

Марцінків став мером і запевнив усіх, що свою першу обіцянку він виконав. Його «виконав» означало зустрітися з перевізниками і «нагнути» їх, примусити возити школярів безкоштовно, бо він мер і він має важелі впливу.

Я була на одних із таких «переговорів». У нашого мера не було аргументів. Він просто просив їх увійти в становище середньостатистичної сім’ї і зрозуміти, що це дорого. Коли перевізники у відповідь попросили возити школярів тільки до 15-ї год., то мер відповів, що його син їздить після уроків ще й на гуртки, тому треба возити до вечора. Але його «до вечора» зупинилося на 19-й год., мабуть, до цього часу його син встигає повернутися з гуртків додому…

Я рада за нього. А от моя донька вчиться в ЗОШ №11 і не встигає, бо ходить у другу зміну. Уроки закінчуються о 19.10, зі школи учні виходять о 19.30, а далі стикаються з людською зверхністю, байдужістю та агресією – водії просто верещать на 11-річних школярів.

Якщо хтось вирішить, що я говорю про свою дитину, то одразу ж хочу запевнити: я вже давно пояснила їй, що вона має без зайвих слів заплатити гроші. Тому що є умова: школярі їздять безкоштовно тільки до 19-ї год. І хоча міська влада вчинила нечесно, що не врахувала інтереси таких, як моя донька, треба з цим змиритися. Я говорю зараз про її друзів, про дитяче розчарування і зневіру.

Та чи варто звинувачувати у цьому перевізників? Мабуть, наполовину. Так, вони винні, що кричать на дітей. Але чи винні вони, що новий міський голова вирішив виконати свою передвиборчу обіцянку за їх рахунок?

Хто забув, нагадаю, що його попередник теж любив давати безпідставні обіцянки щодо маршруток. Хоча й не робив це так нахабно. Був період, коли Віктор Анушкевичус щороку обіцяв, що перевізники будуть возити на День незалежності безкоштовно тих, хто одягне вишиванку. Він обіцяв, а перевізники не виконували. І що ти йому зробиш, якщо він не послухав? Нічого. Адже про цю пільгу не йдеться у договорі, це просто безпідставна обіцянка людини, яка не може стримати слово навіть у такому дрібному. Чому обіцяє – незрозуміло.

Але сьогодні я розумію, яким дріб’язком було невиконання обіцянки Анушкевичусом порівняно з невиконанням обіцянки Марцінківим… Все пізнається в порівнянні.

Чим гірші школярі ЗОШ №11? Чому, домовляючись з перевізниками, влада не подбала про їх інтерес? Я питаю це себе ще з минулої весни. Правда, тоді я припускала, що розклад уроків для школярів переробити в середині навчального року неможливо, втім з вересня про них подбають і вони встигатимуть до 19-ї год. доїхати додому. Я помилилася. Про них ніхто не думав: ані управління освіти, ані управління транспорту, ані наш міський голова. На жаль.

А можна було б і подумати. Можна піти вже звичним шляхом і «нагнути» їх, аби діти більше не страждали від чужих комплексів. А можна – передбачити дотацію з бюджету, щоб перекрити витрати перевізників. Чи продумати пільговий проїзд для школярів.

Гроші в бюджеті є. Про це знає як мер, так і його «молода команда». Саме тому, що вони добре про це знають, сьогодні свободівських депутатів (колишніх працівників «ЄРЦ») підозрюють у корупційних правопорушеннях… Але вони не приходять на суд, а відсиджуються на лікарняних, аби минула позовна давність.

Гроші в бюджеті є немалі. За приблизними підрахунками, у 2016 році буде перевиконання міського бюджету на майже 200 млн. грн. Чи знають про це перевізники, яких сьогодні змушують возити дітей безкоштовно? Чи знають про це батьки дітей, які, незважаючи на обіцянки міського голови, змушені давати гроші на проїзд дітей?

Сьогодні я переконана: щоб виконати свою обіцянку, багато не треба. Це можна зробити, але для цього треба вміти тримати слово.