«У Франківську 50 тис. грн. виділять на боротьбу з травою на тротуарах. Про це повідомили на оперативній нараді у міського голови у вівторок, 1 серпня. Мер міста Руслан Марцінків обурився, що між бруківкою росте трава і ніхто з нею не бореться.

«Коли будете травити?» – запитав він головного комунальника Михайла Смушака. Смушак повідомив, що вже готується тендер на закупівлю хімікатів на 50 тисяч. «Пройдіться по тому БАМу. Там смішно виглядає – на одному трикутнику три організації косить. Треба якийсь порядок навести», – додав Марцінків».

(http://report.if.ua, 1 серпня 2017 року)

У рік 7 523 [2017]. Поперла вельми того року [трава] у городі галицькому, аки мак опійний у трикутнику золотому чи кораблі потрощені у трикутнику [бермудському], і не було спасіння від сієї напасті буйнотравної, ні в хоромах, ні в [палатах] білих, ні в ямах холодних, аки від повісток судових за дії корупційні. І чого тільки не робили смерди комунальні, і [на трьох] метикували, і [три пальці] правильно загинали, і з кадилами по троє ходили, і з трьома організаційними косами, аки зайці [на поляні], стояли, але проростала зелень огидна на мурах городських, крізь асфальт вперто пробивалася, аки на виборах до [ради верховної], карнизи і балкони [пам’яток] та кам’яниць старих обліплювала та руйнувала не гірше за [забудовників] місцевих.

Коли ж до плитки тротуарної добралася [трава] некошена та некошерна, то не стерпів такого святотатства лицар [свободний] Руслан-Марципан на прозвисько Травоборець та заволав грізно до пахолка свого комунального Михалка, щоб подав він йому [план] боротьби із травою окаянною, що, аки [гідра корупції], глибоко корені свої пустила і ні вирвати її, і ні прополоти. Позбігався тоді [на БАМ] городський з усіх кінців города галицького від Опришівців до Вовчинців та від Хриплина до Угринова [електорат] від роботи всілякої свободний, аки [на трускавки] лядські, із сапками, мотиками, палками-копалками та іншим знаряддям гостро необхідним, обкопували [траву] з усіх боків, тягнули-тягнули її та витягти, аки ріпку казкову, не могли, аж [смішно] виглядало.

«Не боїться ся напасть трав’яна наших рук і пальців [роботящих], – прорік тоді воєвода комунальний Михалко, – бо вельми на [укроп] олігархічний схожі сі зарості джунглеподібні та жертви хімічної потребують на трутки страшнішої, ніж від [мишей, щурів та тараканів], що тьму грошей коштує».

І почали тоді бояри галицькі хімічити щось [з тендерами], щоб мали чим смерди комунальні травити траву на дворі та квасити [дрова на траві], та потомилися вельми, та посідали рядочком і, пісню пластунську затягнувши, чекати почали, коли [хтось] прийде та й порядок наведе. Сумно дивився на се все поборник [трави] Руслан-Марципан, а тоді поставив на престолі  [водоканальному] свого воєводу свободного та наказав йому вентиль водяний перекрити у городі галицькому і зачахла без поливу підземного з труб [дірявих] під сонцем пекельним вся трава окаянна та вельми гребуща…

НОРВАКС