«Голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич заявив, що не знав про приїзд Петра Порошенка до Івано-Франківська. Тому його здивували заходи безпеки в адмінбудівлі.

Про це він написав на своїй Фейсбук-сторінці: “Гм! Якби не преса, навіть не знав би! Ніхто не вважав за доцільне повідомити обласну раду! А я то думав, чого так багато силовиків навколо «білого дому»?! Й чого нарікають службовці, що їх так прискіпливо перевіряють, коли вони прямують на місце своєї праці? Думав, може антитерористичні навчання…”

Нагадаємо, через приїзд Порошенка при вході у міськраду перевіряли металодетекторами, а також перекрили вулицю Шпитальну».

(http://www.galka.if.ua, 29 вересня 2017 року)

У рік 7525 [2017]. Навалило того року, аки [пшона], по всіх загумінках довкола хоромів білих у городі галицькому [всяких] смердів поліцейських, опричників княжих, тайняків есбеушних та інших [мусорів], аж ніде було ні встати, ні сісти, ні коня німецького припаркувати, ні на базар по Шпитальній [спокійно] сходити. І дивувалися вельми напасті сій небувалій усі гості непрошені, бояри галицькі [неприпорошені], а паче всього – воєвода свободний Алекс на прозвисько [На Три Букви].

Ходив же він городом та придивлявся пильно до щитів омонівських, боячись птицю [беркута] на них розгледіти та не рішаючись до гнізда свого у хоромах білих повертатися, бо не знав же він напевне, чи то знову на хабарі упіймали когось із братії [свободної] на живця забудовного, чи то лицаря свободного Руслана-Марципана на прозвисько Невловимий Мер до суду притягують примусово, а чи [просто] терористів з детонаторами вчаться ловити чи хитру пастку на князя колхідського Міхуна [Саакашвіленка] готують.

Але з духом незламним нарешті зібравшись та волю тверду в кулаку [крізь штани] міцно стиснувши, пробрався воєвода сміливий Алекс по [своїй богом даній] землі, плиточкою акуратно викладеною, за звичаєм давнім [по-пластунськи] до площі центральної, щоб глашатаїв та трубадурів городських послухати, і почув же [від них] він вісті заспокійливі.

Бо ж трубили гучно, славословлячи князя київського та [великого] Петронія Шоколадного, на всіх майданах городських про подвиги його вельми значні [на землях галицьких]. І про те, як брама заводська вельми сильно захлопнулася і [відкрити] ніхто заводу не міг, аж поки не приїхав [герой наш] столичний, і про те, як переправу через ріку Бистру збудували, кладку вельми міцну [на вигляд] через неї перекинули, та ніхто перший пройти по ній не наважувався, поки не ступив [на неї] Петроній і перейшов ріку, аки по сухому, і про те, як відкопав він капсулу [на стадіоні] для отроків галицьких, бо тільки він знав, де вона закопана була.

І заспокоївся чутками сими [мужній] воєвода Алекс, зайшов до хоромів білих і, голову свою [обласної ради] високо задерши, в бік князя великого та київського Петронія навіть не глянув і не поздоровався [з ним].

НОРВАКС