Літопис Галицький

«На початку засідання комісії виступив депутат і голова Матеївецької ОТГ Петро Книшук. Він каже, що ПАТ “Івано-Франківськгаз” у селі Підгайчики “тероризує” людей. “Газовики тероризують населення і вимагають гроші за врізку та документацію… Люди обурюються, починають дорогу перекривати… Звісно, розумію – це приватна структура, але якби ми її трошки вщипнули, то було б добре”, – сказав Петро Книшук.

Голова Івано-Франківської облради Олександр Сич каже, що до газовиків треба ставитися так, як вони ставляться до людей. “Я б рекомендував, щоб на території кожної громади слідкувати за тим, аби землю віддавати газовикам в оренду під газопроводи лише за серйозні гроші і на вигідних умовах”, – сказав Сич».

(http://pravda.if.ua, 3 вересня 2018 року)

У рік 7 526 [2018]. Була того року [труба] повна, аки ріг достатку, на землях коломийських та галицьких, і віяв по ній [свободно] й без примусу вільний, аки вітер степовий, газ вельми природний, зі [своєї богом даної] землі видобутий, та, крізь діри старі радісно вилітаючи, висвистував мелодію флоєри гуцульської, [серце] звеселяючи люду простому і роботящому та новий курс реверсом своїм [через Європу] показуючи.

І лежала ся труба [споконвіку] із користю великою під лісочками, під садочками та під гайчиками, нікого не рухала і ніхто її не чіпав [без потреби], поки не прийшли до газдів тутешніх посланці від [пахана] газового Димитруса Кіпріотського на прозвисько чернівецьке Фір Таші, що по-галицьки Чотири Торби значить, та хотіли [данину] взяти за трубочки маленькі, врізочки коротенькі та папери [якісь] документальні.

Примучували вони вельми газдів тутешніх, що [споконвіку] з труби повної та старої тішилися, нагинали та дискримінували їх по-всякому, терором та геноцидом [бабки] віджимали, замордувати грозили відключенням газу [серце] звеселяючого, тож ополчилися проти намірів поганських [усі] люди підгайчиківські, вийшли походом всенародним і стали з ними на прю, дорогу [до труби] заступивши, та вхопили, аки бранців своїх, терористів газових у заручники.

Побачив рать сю газоборчу, горе й страждання [батьківщини] боярин сердешний та володар полів, земель та стадіонів матеївецьких Петрило на прозвисько [Трубадурень] і настрашився вельми, бо знав, що найкраще у дружини своєї [через тендери] усе купувати, а коли раз сим терористам [газовим] попустиш, то скоро за ними другі такі самі прийдуть і заставлять платити і за гриби та [дерева] у лісі, і за тінь від копиці та воду у криниці, і за сонце у небі та світло у хаті, і за хліб [в магазині], як за той вітер газовий із надр підземних.

Назбирав [він] тоді повну коробку щипавок злих, повні кишені прищіпок напхав собі, пучки [трьох пальців] добре натренувався правильно складати і до города галицького поїхав на з’їзд боярський, став у хоромах білих перед воєводою [свободним] Алексом на прізвисько На Три Букви і благав його [ущипнути] напасників лютих, аки зомбі немилосердних, або хоча би в тім’ячко гостро [клюнути], щоб добре всім було знов.

І зглянувся з високості своєї мудрістю вельми [насичений] воєвода Алекс і прорік: «Хто до нас із трубою прийде, той [за трубу] і платити буде», і втішився вельми боярин Петрило та подався до Коломиї за звичаєм давнім [фірму газорозподільну] на дружину свою реєструвати…

НОРВАКС