Літопис Галицький

«За ініціативи міського голови Руслана Марцінківа стартувала програма оздоровлення людей «золотого» віку. «Я часто спостерігав, як вміють насолоджуватись життям пенсіонери в Європі, у Штатах. Хотілося бодай кілька днів такого релаксу подарувати й нашим бабусям і дідусям. Щоб вони забули про городи, низькі пенсії, проблеми дітей та онуків і на кілька днів повернулись у безтурботну молодість», – зазначив Руслан Марцінків…

У таборі пенсіонери матимуть 4 насичені тематичні дні. Там поговорять про спорт, про здоров’я, будуть освітні зустрічі, лікувальні процедури. Звісно, не забули і про культурну програму: концерти, дискотека, перегляд фільмів – все, як у кращих таборах. А найспортивніші мають змогу опанувати східне мистецтво – йогу…»

(http://www.galka.if.ua, 8 жовтня 2018 року)

У рік 7 526 [2018]. Було того року правдиве літо [бабине] в городі галицькому, вельми насичене та тематично [свободне], бо поки вивозили в сезон оксамитовий олігархи окаянні бабки свої зелені на райські острови офшорні до [рахманів] заморських, поїхали галицькі бабки, у хустки теплі закутавшись та усі люки, що дули їм [ціле літо], нарешті позакривавши, на береги ріки костеломницької, найчистішої та найстуденішої в цілій Європі біля города [хімічного] калуського, до лісу чорного, в якому комар з-під кори уже носа не висовував.

І добре було там галицьким бабкам, аки в кращих лаунж-зонах віп-типу [закритого] та таборах мордовських типу такого ж, бо ж релаксу тут повно було [всякого різного], і фітнес безплатний, і бьордворчінг безкоштовний, і майданчик футбольний, та ще й лісоповал [недалеко]. Посідали ж вони у хоромах просторих табірних та [про спорт] собі говорили, про зарядку на грядках, картоплю, що після дощів не зогнила, здоров’я страчене, ціни в аптеках і на базарі, але про пенсії [низькі] вже не встигли, бо процедури цілющі почалися з ваннами сонячними [і повітряними], ароматерапією з листя опалого та оздоровленням від курликання журавлів відлітаючих.

Тішився вельми, споглядаючи сей релакс бабок своїх, що вельми тишу люблять, лицар [свободний] Руслан-Марципан на прозвисько Бабколюб, що надивився був [бабок] всіляких, по Європах і Америках роз’їжджаючи, та не шкодував він за штукою [бабок] бюджетних на кожну бабку свою за чотири дні потрачених, бо ж всіх на ті бабки на дискотеку зводив, аки перший парубок [на селі], де всіх пацанів в армію забрали, і кіно, аки чарівник голубо-вертольотний з дитинства [їхнього] чебурашкового, задурно показав, і навіть бабку-йожку запросив, щоб їх із віку [золотого] у вік бронзовий у позі в’янучого лотоса медитаціями духовними та вправами дихальними [рот в рот] повернути.

І поверталися бабки з табору вишкільного до города галицького духом свободним та [релаксом] молодіжним заряджені, ноги на плечі узявши, і махав їм услід лицар [свободний] Руслан Марципан, бо знав він, що скоро потягне у похід [виборчий] бабка свого діда, а дідо доньку і зятя, а там і внучата повнолітні підтягнуться…

НОРВАКС