Літопис Галицький
«Також представили колекцію профучилища №1. Переважав верхній одяг у традиційних українських кольорах. Також презентували колекцію професійного одягу із вкрапленнями українських елементів.
“Я рада відкривати етно-фестиваль Край.Ка Дизайн, адже цей проект був підтриманий Українським культурним фондом, отримав від експертів вельми високу оцінку. Я вітаю з цим організаторів… Я дуже люблю одягати вбрання наших дизайнерів, на знакові події обов’язково, аби популяризувати рідну моду. Дякую всім присутнім у цій залі за інтерес до української культури, а організаторам за те, що зберігають українські традиції”, – сказала Марина Порошенко.
Організатори фестивалю вручили Марині Порошенко квіти та подарунок».
(http://www.galka.if.ua, 9 листопада 2018 року)
У рік 7 526 [2018]. Захотів того року великий, [рівноапостольний] та ранопосивілий князь-перерізун [лінійно-стрічковий] із города стольного Петроль на прозвисько Томосоносець та Безвізодавець показати кращу свою половину, повернувшись до електорату [свого] галицького якимось другим боком, ніж на біг-бордах придорожніх. Та не мав він [на кого] у справі такій делікатній цілком покластися, окрім дружини своєї [вірної], аки церква та політика візантійська, що душу [його] вельми боронила та паче од усіх піднімала ніжно та обережно [устами] своїми вельми красномовними, що серце його боронили, рейтинг його куций та підупалий, недругами зрадофільними [політично] обрізаний.
Послав тоді до вельми [свободного] города галицького посеред земель шевченківсько-коломойських князь великий та сивиною припорошений Петроль на прозвисько [Фаршмак] в Шоколаді, аки бригади десантні та десанти есбеушні на гори [буковельські], найбільшу коштовність із фонду свого [культурного], найпершу даму свою безвідмовну княгиню Маньку-Порохівницю на прозвисько Мама Римська, щоб людей подивитися і себе [з кращого боку] нарешті показати.
І зраділа вельми [вся] дружина його від панчішок аж до одягу верхнього, бо давно хотіла вона прибарахлитися дешево на етнобазарі модному, що [випадково] в городі галицькому саме [того дня] відкривався, бо зносилися на ніц у шатах її, аки в гаслах передвиборних, усі вкраплення елементів [українських], гачі вишивані стали надто тісними, пацьорки та інші цяцянки порозсипалися, аки бісер словесний [перед електоратом], і ніякий чепець уже на голову не налазив.
Підкликав тоді до себе князь Петроль княгиню [свою] і наказав їй у городі галицькому благою та [чоловіколюбною] бути, про кіндерів дбати, на кухні готувати все, окрім [сирників] бабки Юльки-ізгойниці, до кірхи якоїсь автокефальної зайти при нагоді і ще три слова [чарівних] на вушко прошепотів, і не переплутати велів, за давнім звичаєм жіночим, [віру] із майною, армані із армією, а мову із модою, аки вісьту із гейтою, та солодко вйокнув услід на прощання вкрапленням [українських] елементів.
Та коли тільки оборонила Манька-Порохівниця, аки ціла [армія] краси неземної, усю землю галицьку модою традицій [українських], приїхала слідом за нею до города бурштинового друга дама [найперша] із косою вельми розпущеною та повними автобусами соратників вірних і всю землю розорану та розпорошену агітками своїми [на весну] засадила.
НОРВАКС