Літопис Галицький

«Через візит президента на Прикарпаття затримали рейс Івано-Франківськ – Київ. Реєстрація на нього мала розпочатись ще о 10.30. Причини затримки рейсу не пояснюються… За нашими джерелами, через затримку президента повинні змістити всі зустрічі. Як відомо, у планах гаранта провести зустріч з представниками місцевого самоврядування, громадою Івано-Франківська та студентами Прикарпатського університету. До слова, біля Прикарпатського університету через кожні два метри стоять нацгвардійці» (http://versii.if.ua, 4 грудня 2018 року)».

“Дійти до кожної хати”: Порошенко у Франківську назвав пріоритети і завдання для місцевої влади” (https://kurs.if.ua, 4 грудня 2018 року).

У рік 7 526 [2018]. Чекали того року в городі галицькому, аки весь світ на [рафаело] шоколадне, на пришестя владне та чудесне князя великого Петруна [Першотурного] на прозвисько Робочий Візитун, що походом [робочим] із города стольного вирушив на землі галицькі робити роботу свою [президентську] та затримався вельми в дорозі, бо якість асфальту [буковелівського], за звичаєм давнім, перевіряти почав методом кондитерським.

І [тихо] сиділи смерди пасажирські на чемоданах, валізах і торбах, гріли яйця свої, помідори та інші канапки [у тормозках] дорожніх, позамикалися, аки судна азовські мостом над протокою керченською, в портах повітряних та інших станціях [вокзальних], позапиралися в аудиторіях студентських, театрах [облмуздраматичних] та хоромах боярських і на улицю вийти боялися, щоб [не порозбігався] ніхто, Петруна не діждавшись, а для надійності більшої всі брами городські дошками [навхрест] забили, вікна стрічками паперовими так само заклеїли, і кожні два метри [нацгвардійця] з мечем вогняним, аки херувима шестикрилого, на сторожі поставили.

Бо ж збирався того року преславний, переможний та [досить таки] великий князь київський Петрун на прозвисько Безвізодавець та Томосоприносець прийти [в кожну хату], безмірно подвоївшись, аки святий Миколай [пістинський], та поперерізати усі стрічки на пакунках святкових під кожною подушкою, і прикро би вельми було, якби були [не всі вдома] у городі галицькому і приходу його [бодай хтось] не помітив.

Коли ж об’явився [нарешті] в городі галицькому, аки томос довгоочікуваний, князь столичний Петрун-Візитун Робочий, шлях свій непростий та переможний [геть від Москви] подолавши та рейтинг політичний перед собою тяжко штовхаючи, то [повибігали] з усіх кінців землі прикарпатської, аки на дільниці виборчі [в березні], з кожної хати білої у кожному райцентрі з кабінетів своїх луччі люди [на поверсі], щоб подивитися, як він робить роботу свою важку та [президентську].

І тішились вельми усі, хто діждався й уздрів князя Петруна та [роботу його], а паче всього ті, хто не бачив, але увірував, бо не лишилося в городі галицькому [більше] ні студентів з яйцями замашними, ні [коцаби] з камерою тюремною, і навіть сміливий воєвода [коломийсько-коломойський] Александр Яш Великий Попереджун та Посадун, забувши про всі погрози свої, не став чекати, що прийде князь із опричниками своїми [знову] до гори буковельської, а став на лижі та з’їхав, аки з базару, на другий бік, в свою країну [гідності та правди] і святого Миколая.

НОРВАКС