Літопис Галицький

“У Вовчинці після палких обговорень перенесли голосування за створення ОТГ

Громадські слухання проходили під крики та обопільні звинувачення прихильників та противників об’єднання.  Перед голосуванням сільський голова Вовчинця Михайло Назар закликав учасників слухань подумати про майбутнє дітей і підтримати створення Вовчинецької ОТГ. “Думайте добре. Не продавайтеся сьогодні за картку франківця”, – сказав Назар.

Мер Івано-Франківська закликав людей не гарячкувати та прийняте виважене рішення.

“Я сам із села, мої батьки із села. Я завжди добре ставлюся до села… Тарілку легко розбити, а склеїти її дуже важко”, – сказав міський голова Івано-Франківська”.

(https://kurs.if.ua, 20 січня 2019 року)

У рік 7527 2019. Збирав того року, аки податі [децентралізовані] до казни городської, землі довкола города галицького лицар [свободний] Руслан-Марципан на прозвисько Хрестоносець Тверезості та Передвиборний [Колядун], бо тісно йому стало в мурах городських плитку стелити та важко ходити по поверхах з вертепом [кошулинським] без ліфтів непосвячених, і призивало його голосом предків сільських до нового [життєвого простору] від гір Вовчинецьких аж до водозаборів Черніївських та [цвинтарів] Чукалівських.

Був же лицар свободний Руслан-Марципан [сам із села], хлопець простий, любив коні, але запівдурно їздив на тролейбусі городському, бо мав [картку франківця] і дуже її всім рекомендував, аки благий і чоловіколюбець, і до села [свого] завжди добрий ставленик.

Було ж видіння того року братії свободній, у пості різдвяному [на фейсбуку] уздріли вони перед собою Тарілку Велику, аки корито [із коштами бюджетними], і була навколо неї облямівочка жовто-блакитна, і рушник вишиваний, і садок вишневий, і три букви [ОТГ] на ній проступили, аки три пальці на хоругві [партійній].

І приземлилася ся Тарілка на горах [Вовчинецьких], і вийшли із неї сепаратисти-розкольники зелені з ріжками, аки в тролейбуса, і, про дітей [своїх] задумавшись, розхитали її вельми, і покотилася вона, аки повна торба, та розбилася, аки яєчко золоте і корито [бюджетне]. Повсідалася тоді вся братія [свободна] біля самої межі недотертої межи містом і селом, аки тріщиною незагоєною, коло осколків Тарілки Великої, аки біля [корита] розбитого, та клеїла, аки дурня, рештки надій своїх [нездійснених].

Засмутився [тоді] Руслан-Марципан і взявся приманками городськими заманювати в неводи свої колодіївських рибок [золотих] електоральних, коли ж уздріли, що [мутить щось] лицар свободний у селах своїх приміських, то схвилювалися, аки синє море, [горяни] вовчинецькі і не погодилися [одразу] стати під руку Марципанову. Бо хотіли вони аби була в них своя картка вовчинцівця, і свій тролейбус рогатий, і щоб [сам] лицар свободний Руслан-Марципан був у них на побігеньках.
І так було [разів десять], поки не прийшли князі-землеміри київські на землі галицькі, під лінійку усе поділили, шапками закидали, місця [для ОТГ] майбутніх позначивши, бо була земля довкола города галицького багата та щедра, але порядку [у ній] нема.

НОРВАКС