«Новообраний міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків під час передвиборчої кампанії втратив 16 кілограмів без дієти. Про це він повідомив під час прес-конференції в Івано-Франківську.

“Було по 14-16 зустрічей на день, плюс ефіри, дієти не було”, – каже Марцінків. Крім того, на втрату його ваги вплинув і психологічний тиск. “Ви знаєте, який був психологічний тиск, – звернувся Руслан Марцінків до журналістів. – Коли два місяці тому на зустрічах у дворах я казав, що Руслан Марцінків буде в другому турі, мені не вірили. Але наша команда зробила все, щоби так було…”. Новообраний мер вважає, що йому навіть корисно було скинути зайву вагу».

(http://kurs.if.ua, 18 листопада 2015 року)

У рік 7 523 [2015]. Схуднув того року на цілий пуд і сала десь на [три пальці] втратив лицар [свободний] Руслан-Марципан на прозвисько Старатель, з походу виборчого, аки з лихоманки золотої, повернувшись. Став же він тонше списа свого [партійного], спав із лиця, аки з біг-мордів [придорожніх], перепався на смик, і одна тільки тінь залишилася від нього з мегафоном гучним та кувалдою пробивною. І дивувалися луччі [люди] в городі галицькому, ні [фітнеса] не розуміючи. Бо не знали причин метаморфози такої, не бачили ж вони ніколи, щоб Руслан-Марципан [на дієті якійсь] сидів, а лише чай пив висококалорійний з грінками-балагурками, плюшками гаркотними та іншими тістечками [колковськими].

Ганяв же сей лицар легковажний, ні живота свого схудлого, ні ніг [пластунських], ні бюджету городського не шкодуючи, околицями города галицького, у [свободних] полях електоральних стрєлки набиваючи, обіцяючи, що буде на городах, аки у городі, все в шоколаді, бруківці і вельми [заасфальтоване]. Та від гонива того безпутного та голодухи нестримної сильно розпух його [авторитет] біг-мордовий, а сам він потрохи зсихав та плющився, але добре та корисно [йому] було від того.

Коли ж до середмістя городського навідувався Руслан-Марципан, то чокався з усіма  [шампанським] у комунальних дворах, відремонтованих по-єрц-перц-герцівськи, а ще ліфтингом священним займався, аж [піт] з чола йому мироточив. Та найбільше мучився Руслан Марципан, аки гіпертонік, до погоди [політичної] чутливий, від тиску психологічного, що вельми високим був від авторитетів нардепівських та олігархів підступних, що всі теми [багатообіцяючі] йому перехопили, тож лише на безкоштовному проїзді для отроків шкільних та гімназійних [у найближчу п’ятирічку] виїхати йому трохи вдалося.

Та перестав же марніти сей лицар [свободний], як тільки випала з кишені його вельми великої, аки казна города галицького, остання [пачка баксів] на піар політичний і ще одною [біг-мордою придорожньою] старанно проросла. Став від того Руслан Марципан [ще грамів на двісті] легшим та на престолі городському зручно вмостився, аки [сич], щоб влади наїстися досита та прес [у полярисі] нормально підкачати на половецьких бабках бюджетних.