“Міський голова Руслан Марцінків просить франківців не ігнорувати другий тур президентських виборів…
“Можливо, я належу до тих виборців, які не сприймають жодного кандидата. Але треба вибирати менше зло. У нас для того створене демократичне суспільство, щоб йти на вибори. Телевізор показує, що нема вибору, що все вже вирішено. Але насправді нічого не вирішено”, – сказав Марцінків.
Міський голова наголосив, що ігнорувати голосування – не вихід…
“Я розумію, що в другому турі теж є непрохідний кандидат. Але треба за нього голосувати, я думаю. Тому це більша цінність, чим лотерея. Тому треба до цього підійти зважено і відповідально”, – закликав мер”.
(kurs.if.ua, 9 квітня 2019 року)
У рік 7 527 [2019]. Показував того року [телевізор] у городі галицькому щоденні знамення прості та зрозумілі, аки прогноз погоди квітневої, новини [тільки] страшні, приколи смішні, політичні та квартальні, а [деколи] футбол, і говорив тоді, що все уже вирішено і бути інакше не може. Дивився ж на телевізор [той] лицар свободний Руслан-Марципан на прозвисько Мірило Зла, аки на пиво [мале] у баночці для аналізів зелененьських, та, розважаючи вельми мудро про всі [оті] знаки ясні, що важливіші були за різні пенальки, лотерейки, будки з чебуреками та інші цінності, говорив [телевізору]: «Насправді, ні».
Піднімався тоді Руслан-Марципан із престолу свого у кабінеті [робочому], робив уперед крок потужний по хоромах білих, щоб проректи слова [істинні] із вікна свого, аки зі стіни фейсбучної, всьому городу галицькому і світу [білому] та воланнями своїми до народу телевізор перекричати, але застрягав щоразу [на виході], який був усе таки, аки кандидат непрохідний у турі другому, і [три] кроки назад робив.
Бо втомився вельми лицар свободний Руслан-Марципан, поки [з телевізором] відповідально говорив та вельми мучив себе, аки принц датський, вибором рішучим [іти чи не іти], та голову, аки Йоріку бідному, [людям] морочив, та бачив він, що куди не піти, однаково зло якесь вибрати треба, щоб [у нього] ступити.
Наказав тоді Руслан-Марципан подумати [добре] і поміряти зло, що лежало перед городом галицьким, аки паралітик той на роздорожжу, і вибрати менше та [краще], а потім зважити все акуратно, щоб не розхляпалось, і взяти легше та [гарніше], аки хрестик золотий на шию.
І було ж того року явно меншим і легковажним зло маленьке й [зелененьке], що кишіло мошвою дрібною, яка позліталася на ефір телевізійний та запах бабла [коломойського], а купа, що на шоколад подібна була, вельми більшою здавалася і роїлися [над нею] мухи зеленські, і гадили вони, і ще більше ся купа росла, і хоч серйозним політичним [аналізом] від неї пахнуло, та тяжким був [сей] дух.
І не став на [добрі добра] шукати лицар свободний Руслан-Марципан, бо, як казав творець притч Саломон, доброго чоловіка має бути багато, а багатому – [добре], аки верблюдові у вушкові голки.
НОРВАКС