«На Прикарпатті під «декомунізацію» потрапили Дід Мороз та Снігуронька. Чиновники планують заборонити цих персонажів на новорічних ранках у школах та дитсадках. Нібито, попросили самі батьки.

Відповідне повідомлення з’явилося днями на офіційному сайті управління освіти Івано-Франківської міської ради. Мовляв, лист на електронну пошту отримали від батьків «з метою допомогти та підтримати «декомунізацію» системи освіти». А саме – з’ясувати, наскільки доречно запрошувати на новорічні святкування у садки та школи «пережитки старої системи – Діда Мороза та Снігуроньку. Адже в українського народу є Святий Миколай та Різдво Христове».

((http://versii.if.ua,  01 грудня 2015 року)

У рік 7 523 [2015]. Виборчий бій відлунав того року, жовто-сині [трипальцеві] знамена затріпотіли над городом галицьким [знов], і вельми замислилися тоді лицарі свободні, звитягу здобувши та на престолах [чиновницьких] повсідавшись, бо не знали, як віддячити виборцям своїм [приміським] за те, що вони чемними були якщо не цілий рік, то бодай [два дні у році] на виборах місцевих: чи подарунок покласти усім під подушку, в шкарпетку або під ялинку, чи подвиг великий звершити якийсь, чи [хоч якусь] обіцянку передвиборчу сповнити. Та не було вже грошей у касі [свободній] ні на подарунки, ні на обіцянки, тож взялися [вони] за подвиги за звичаєм своїм давнім – ідолів старих валити, пережитки ламати та інші недоліки [ідеологічні] виправляти.

Пообзиралися лицарі [свободні] навколо хоромів білих, але ніякої крамоли комуністичної не уздріли, навіть жоден снігур не залетів до середини города галицького, бо мудріші з [птахів сих] червонопузих давно на синиць перефарбувалися у кольори правильні та жирували, сало навчившись дзьобати, а дурніших [правий сектор] давно половив та [живцем] поз’їдав.

Аж раптом прийшли [до них] батьки города галицького та й розказали, що їм і сонця не треба, бо [походи факельні] їм світять, і їсти вони не хочуть, бо вони, аки птахи небесні, не сіють і не жнуть, але пенсію мають, і все вельми [добре] у городі галицькому, тільки один дідок бородатий та мерзенний, аки бабай [комуністичний], надокучає вельми та страшить. Був же сей пережиток системи старої вельми [недоречний], бо і кожуха він носив, аки знамено комуняцьке, і шапку таку ж, аки пузо в снігура, і навіть ніс мав [червоний].

Вельми маскувався сей білобородий дідок [угро-фінський], прикидаючись то італійським Бабо Наталле, то французьким Пер Ноелем, то румунським Мош Джеріле і навіть японським Одзі-саном, але видавала сього [ватника] і сепаратиста червононосого борода його [із вати]. Тож набралися сміливості лицарі свободні і прогнали його із города галицького, а разом з ним і Снігурку до [снігурів] недобитих відправили. Тільки ялинку [новорічну] посеред города галицького дозволили поставити, але за умови, щоб на кожній її гілляці [комуняка] висів, і кожного дня – новий, щоб радісними та світлими були всі [свята українські] – від Миколая і аж до Йордана.

НОРВАКС