«У Верховній Раді під час виступу прем’єр-міністра Арсенія Яценюка несподівано виникла бійка.

…До прем’єра підійшов депутат від БПП Олег Барна з букетом квітів і вдарив ним прем’єра. Букет призначався нардепу Миколі Томенку, у якого сьогодні день народження, проте його не було в залі. Барна спробував винести Яценюка з трибуни, далі підбігли нардепи, зокрема з Народного фронту – Іванчук та Бурмак. Вони спробували відтягнути Барну. Зав’язалася бійка. Учасниками бійки стали й нардепи з Прикарпаття. Зокрема, Анатолій Дирів схопив за чуба і дряпав обличчя Барні. Також відзначилися Юрій Соловей, Юрій Тимошенко, Юрій Бабій та Володимир Шкварилюк».

(http://www.galka.if.ua, 11 грудня 2015 року)

У рік 7 523 [2015]. Носилися того року луччі люди землі руської з [преподобним] Яйценюком прем’єроподобним, аки з торбою писаною, уквітчаною та повною, по раді верховній. Хотіли ж вони його правильно [по фен-шую] поставити та звершити бюджетотворчий обряд [емвеефний] на приманювання євро, доларів та інших грошей позичених до землі руської, аби [подерибанити] їх тут вельми праведно та красиво. Але як не вертіли Яйценюком [кроликоподібним], не по-плейбойськи обвисав він та падав, аки рейтинг народнофронтівський без [самопомочі].

Надумав тоді богатир Барна, брат [припорошеного] воєводи тернопільського, нарядити та прикрасити Яйценюка, аки ялинку новорічну, букетом [томенковим], копняками міцними, потиличниками та рєпанами дзвінкими, стусанами і синцями серпантинними та іншими [звіздюлінами] на верхівці, та й взявся він хоровод навколо ідола грошоносного водити [самотужки], а тоді, вхопивши його, аки бога [за бороду], тембр голосу до прохально жалісливого фальцету там, де треба, йому підкрутив. Але був Яйценюк незносний вельми, не упав він у ноги [за звичаєм] клянчити та не покотився, аки куля [в лоб], але, за трибуну міцно вхопившись, завис недоношений на престолі прем’єрному, аки москаль [на гілляці] смерековій.

Та недовго пустошив отак Яйценюка [народовладдям] своїм тернопільський богатир Барна, бо ополчилася на нього і рать народнофронтівська, і братія припорошена, налякавшись, що від фен-шую такого варварського впаде [разом із Яйценюком] переставленим вся коаліція владна та й розвалиться вдрузки, коли підкрадеться до ради верховної [капець] з перевиборами, аки Барна ззаду з усмішкою хижой. І накинулися вони всім гуртом на хулителя святині прем’єрської, щоб [на мощі] його розтягнути, і активними були вельми всі [фронтові] бояри галицькі, ні запитами, ні законотворчістю, ні боями атошними, ні бійками лютими раніше непомітні – і Юрки обидва, і банкір [фінікійський] Влодко, а паче всього воєвода бойківський Толян на прозвисько Діра у Кишені, що вельми [на виборах минулих] був потратився і не відбив ще. Виплив сей муж, аки [справа кримінальна] на коштах повеневих, серед тлуму великого другів своїх та [відривався], вхопивши Барну за чуба його, і нігтями [скальп] здирати потрохи почав.

І на потіху сю молодецьку дивилися збоку дискваліфіковані [за грубу гру] Влодко Парасюковий, ногу свою [ударно-пісну] розминаючи, Андрусько Тетеруковий, пляшку кужельну погладжуючи, і воєвода коломойсько-буковельський Александер Яш черговий замах із аперкотом на [ляшках своїх] тренуючи…