“Смерть коронавірусу! Лікування в домашніх умовах. На власному прикладі. (Якщо звичайно не слабо). Усього лиш вісім головок часнику і стакан кефіру. Плюс маса побічних оздоровлюючих і омолоджуючих ефектів. Прошу поширити. Врятуйте життя близьких, рідних і знайомих. Не будьте байдужими. Хай омине нас доля Італії і Іспанії”.
(ексдепутат Верховної Ради Юрій Тимошенко, Facebook, 29 березня 2020 року)
“Живий (продовження вчорашнього відео, про рецепт від коронавірусу)”.
(ексдепутат Верховної Ради Юрій Тимошенко, Facebook, 30 березня 2020 року)
У рік 7 528 [2020]. Прийшов того року на землі галицькі із Вуханя китайського [змій] страшний із короною вірусною та мором нещадним навколо себе разив, аки [перегаром] смердючим, та вельми пустошив у городах галицьких [і навіть коломийських], тож поховалися смерди усі по хатах своїх і на улицях [більше] не показувалися. Бо умів вельми маскуватися сей ворог людський, то під друга-соратника [заробітчанина] вірного, що від ляхів з баблом повернувся, то під [свою] бабу половецьку, що старим волохам дупу підтирала і хреста у всіх церквах римських цілувала, та крізь марлю [на роті] нахабно пролазив, аки гидота зелена у [раду верховну].
І убоялися вельми сеї [напасті лютої] всі князі та бояри у городі галицькому і навіть коломийському, температуру один одному міряли, смердів ланцом [карантинним] до халуп їхніх поприпинали, дороги перегородили, а хто кашляти починав, тому одразу [штучне] дихання робили способом механічним, щоб здолати змія китайського [із короною вірусною].
І дійшли чутки про війни страшні та моровицю люту, до воєводи-ізгойника із [фронту народного] Юрія Тимошенкоборця, що гідру корупції виборчої на п’ять мільйонів власними руками придушив, бо [відкупне] так мало не коштує, та підняв свою голову над столом обіднім, згадав усіх предків [своїх] від козаків до трипільців, що не знали ні масок, ні карантинів, ні заштриків різних, а пили квасне молоко і часником [заїдали] і були крепкі, що якби не гинули в війнах та від неврожаїв, то жили би [вічно], і тост за здоров’я промовивши випив напою цілющого та натурального, [живота] свого не шкодуючи.
І була ж тієї ночі січа люта, аж стіни здригалися у кімнаті без вікон, і гудів водопадом [унітаз] незолочений аж бризки летіли, а як минала [ніч], то підступити боялися через дух [часниковий] до хоромів воєводи Юрія і заробітчани, що з ляхів вернулия, і баби половецькі, що волохам старим дупи підтирали, і навіть боярин [участковий] та цілитель сімейний десятою дорогою його обходили.
І чулися лише крики воєводи-ізгойника Юрія на прозвисько Короноборець [Технічний] по цілому фейсбуку: “Я живий єсу!”. І лунко відгукувався з глибин темних утроби [його] лютий ворог із китайського Вуханя: “І я живий”, і співали вони обидва [у два голоси] “Ще не вмер коронавірус”, бо щоразу після січі лютої кожен [з них] лише сильнішим та живішим ставав, бо як казав творець притч Саломон, що не вбиває нас, то нам [пофіг], бо зараза до зарази не чіпляється.
НОРВАКС