«Заступник міського голови Олексій Кайда закликав іванофранківців не купувати квартири у незаконно зведених будинках компанії “Прикарпаття і К” поблизу міського озера в Івано-Франківську.

“Коли я прийшов в Івано-Франківськ, мене відразу попередили, що є багато порушень у забудовах. Мене питали, як я буду боротися з усіма ганебними явищами, – говорить Кайда. – Я звертаюся до мешканців Івано-Франківська: не купуйте квартири в цих будовах, які примикають до приміщення ДТСААФу. Там є декілька будівель”.

Олексій Кайда заявив, що зробить все можливе, щоб ці будинки не були здані в експлуатацію… “Якщо буде продовжено будівництво, ті паркани там будуть завалені за участю громадськості, депутатів та заступника міського голови”, – сказав Кайда».

 

( http://kurs.if.ua, 11 лютого 2011 року)

 

У рік 7 524 [2016]. Закликали того року на поміч лицарю [свободному] Руслану-Марципану на прозвисько Безпомічний та Безпорадний, що вознісся неждано [головою] буйною понад [укропом] олігархічним та на престолі на середині міста усівся, варяга запорізько-тернопільського воєводу [камуфляжного] Олесика. Бо город галицький багатий на ділянки земельні та щедрий [для забудовників], та порядку в ньому нема, а самими лише мегафоном і кувалдою [піарними] княжити, володіти і весь той [бардак] поправляти поки що ніяк не вдається. Тож вирішила братія [свободна], що одна голова у городі галицькому то трохи замало, дві – забагато, а так – [в самий раз] буде.

Був же сей Олесик муж вельми помічний, підручний та [підгрушний], бо і з дружиною своєю чемпіонською раду міг дати, і голові ради [львівської] щось мудре порадити, і раду [тернопільську] очолити, і заступником для голови [винниківської] ради послужити, і навіть партійному [фюреру], коли треба було, чемодани з грішми та іншими цінними й секретними паперами тягнути, аки [бакси], завжди готовий був допомогти.

Одягнув же воєвода Олесик обладунки свої [камуфляжно-патріотичні] з кишенями багатьма великими та [поки що] порожніми і в похід помічний подався, а коли прийшов він до города галицького, то попереджали його тут луччі та [знаючі] люди про забудовників місцевих [підлих та підступних], котрі спочатку хабарами вельми [ломейними] зваблюють, а потім здають тайнякам есбеушним, а ті навіть чай спокійно попити не дають, і ніяке серце такої напасті не витримає [навіть на моторчику], і в ніяких хорватів після того всього не сховаєшся, а тільки [лимонами] колковськими від суду страшного відкупитися можна.

Та не злякався [хоробрий] воєвода Олесик підступів забудовницьких і закликав [у мегафон], головою города галицького розпіарений, усіх смердів [бездомних] не купувати хоромів [незаконних] у забудовників підлих, щоб не мали вони грошей для хабарів спокусливих, і тоді не потривожать більше [нікого] тайняки есбеушні, і серце працюватиме чітко, аки моторчик, і чай з лимонами питися буде свободно та [на свободі]. А коли ж не допоможе [порада ся], то пообіцяв Олесик взятися за кувалду перевірену часом і [головою] города галицького та й позносити [усі] паркани будівельні, бо ж вони – не традиція [свободна] і не присяга пластунська, можна і поламати.