«Сьогодні, 27 квітня, в Івано-Франківському міському суді мав відбутися розгляд справи скандального екс-депутата Ігоря Халаменди.

Нагадаємо, нещодавно під час патрулювання поліцейськими вулиць Івано-Франківська їхній службовий автомобіль з увімкненими проблисковими маячками справа обігнав автомобіль Mercedes-Benz Gelenvagen…

Одіозний екс-депутат, якого спіймали після переслідування, не прийшов на суд щодо свого порушення. Не з’явився Халаменда і на два наступні судові засідання… На сьогоднішнє засідання суд також викликав правоохоронців, які повинні були виконати постанову суду і доставити Халаменду на слухання. Однак ні фігурант справи, ні правоохоронці до суду не прийшли».

(http://www.galka.if.ua, 27 квітня 2016 року)

У рік 7 523 [2016]. Мав того року кулю в голові та інші [вогнепальні поранення] ветеран тьорок і стрєлок, автолюбитель аварійний, боярин [одіозний і скандальний], пахан великий та центрально-базарний Ігорюня Талянович на прозвисько [Невловимий] Бура Тіно. Страждав він вельми від ран своїх незагоєних, що у війнах [базарних], походах виборчих політично-ригіанальних та інших [розборках] наполучав, аки бамбулєй. Тож, зцілення усюди шукаючи, гасав же той Бура Тіно дорогами города галицького, аки [на колесах] рятівних і помічних, цілими днями, а паче всього вночі, щоб людям страждання та муки свої не виказувати.

Бо був же вельми скромний, вразливий та навіть трохи [чоловіколюбець] Ігорюня Талянович, міг він бабусю якусь джипом своїм через дорогу, аки [на той світ], переправити, баблом базарним від тюрми відкупити усіх, окрім [кума свого], або поліцейських правою стороною об’їхати, щоб не заважати їм [злочинців] правильно ловити на маячки проблискові.

Переніс же страждалець сей за життя своє буйне процедур [оздоровчих] неміряно –  травами цілющими і порошками нюхальними, [бумагою] закидався, марки клеїв диетиламідом кислоти лезиргінової, і вже про старий добрий [електрофорез] прасками та паяльником задумався вельми. Але жоден лік не помагав Ігорюні Толяновичу, тільки [кока-кола] на трохи втишувала йому біль тілесний, а паче всього душевний, тож пив він її відрами, їв ложками, натирався усюди та інгаляції [в усі діри] робив, аж зрачки йому із очей вилазили.

Та щоб зцілитися цілком, пішов Ігорюня Талянович [на прощу] до Землі Святої та обітованої, де навіть мертві після жорстких відходняків [воскресають], від суду страшного злочинці [такі ж] ховаються та всілякі інші чуда стаються, і приніс звідти глини пару камазів та насипав [її] коло хоромів своїх. І відтоді з’явилася у чорному-чорному лісі біля місця Рибного аномалія неприродна, аки [чорна діра] небесна або телепорт до Ізраїлю позахмарного. Бо посилали туди повістки судові, а звідти листівки з видами Єрусалима небесного та благословеннями матріархальними [по фені] приходили, слали туди із суду страшного листи з печатками через посланців поліцейських, аки зайців до лиса микити, а звідти тільки [голови криваві] викочувались…