«Дружина очільника Прикарпаття подарувала лікарні приліжкові тумби. 21 липня Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня отримала подарунок від Благодійного фонду Людмили Гончарук. Благочинниця передала медичному закладу 33 приліжкові тумби.

«Кілька тижнів тому нам стало відомо, що лікарня має потребу в умеблюванні, адже люди в закладі часто перебувають досить довгий час, не маючи можливості зберігати найбільш необхідні речі, – розповіла Людмила Гончарук. – Розуміючи складну ситуацію із матеріально-технічним забезпеченням галузі, ми спробували у найстисліші терміни вирішити цю проблему за рахунок власних можливостей».

Нагадаємо, нещодавно голова облдержадміністрації Олег Гончарук відвідав Івано-Франківську обласну клінічну інфекційну лікарню, де ознайомився із станом здоров’я постраждалих внаслідок масового харчового отруєння у закладах громадського харчування».

(http://paralleli.if.ua, 22 липня 2016 року)

У рік 7 523 [2016]. Пішов того року [припорошений] князь галицький Олежко на прозвисько Круасан із дружиною своєю благочинною та людомилою походом [піарним] із хоромів білих і владоможних до палат білохалатних та інфекційних, провідуючи недужих, немічних та інших [калік] нерозважливих, які [живота] свого не жаліли у закладах громадського харчування та масово там потруїлися.

Підходив же він до [кожного] слабого, страждущого та болящого та, щоб усі недуги вірусні, бактеріальні та найпростішими спричинені заспокоїти, зі [станом здоров’я] їхнього знайомився, анамнези холєрні перечитував, рецепти проти всякої зарази виписував, у [аналізах] порпався та щось там винюхував, аки на [чомусь] сметани шукав, і ще по-всякому різному в доктора бавився, аж поки не прийшли лікарі [правдиві] та халат білий, стетоскоп та клізму в нього нарешті відібрали. Хоч вельми допомагали сі маніпуляції княжі смердам інфекційним, покращення та [полегшення] по-великому і по-новому вони відчували, аж всі стіни [в сортирах] лазаретних позадризкувані були.

І уздрів князь Олежко, що є [до холєри] тут різної зарази і нічого не бракує палатам інфекційним, лиш посидіти [зі смаком] немає на чому, бо кругом самі лише ліжко-місця, аки в борделі якомусь, і кабінки з [білими тронами] аж в кінці коридору, та ще тумбочок не хватає, щоб покласти туди пиріжок якийсь чревоугодний, чебурек [свободний] чи круасан шоколадний, або ж решту від внесків благодійних сховати чи заникати [таміфлю] вельми помічне, непродажне та червоносердечне.

«А чого се у вашому кефірному закладі [інвентар] такий скудний?» – прорік князь Олежко до лікарів інфекційних, і [сором’язливо] зашарілися цілителі тутешні, очі додолу опускаючи та одказуючи, що кредитів відпускають в недостатній кількості для [матеріально-технічного] забезпечення безкоштовної галузі медичної.

Опечалився вельми звісткою сею князь Олежко та [вся] дружина його благочинна, і стали вони разом міркувати, як в найстисліші терміни та із [власних можливостей] біді галузевій зарадити. І помисливши трохи, згадав же він, що кожен раз [у тумбочці] гроші бере, а кладе їх туди дружина його благочинна, якій він їх дає після того, як [з тумбочки] візьме. Тож повелів він зробити тридцять та ще три [таких тумбочки] і розставити їх по феншую біля ліжко-місць потрібних у палатах інфекційних і монетку на розплід у кожну з них положив, аки агітку [передвиборчу].