«Народний депутат Олександр Шевченко у соціальній мережі «Фейсбук» висловив невдоволення діями івано-франківської влади щодо передчасного, на його думку, завершення опалювального сезону в Івано-Франківську…

Шевченко пригадав, як Руслан Марцінків, будучи народним депутатом у Верховній Раді, виступав за автономне опалення у місті. “Все, що потрібно знати про гасла популістів… І про нашу брехливу владу міста, яка з отих свободівських популістів перетворилась на хабарників та перевертнів…”, – написав Шевченко. “Тут все просто. Зібрались перед будівлею мерії 20 000 осіб і через вікна викинули владу. Мера разом з провладними депутатами у міській раді, які грають під дудку мера…”

(http://kurs.if.ua, 18 квітня 2017 року)

У рік 7 523 [2017]. Холодно стало [того року] в городі галицькому, подуло вітром студеним із гір буковельських, де олігархи люті [та невдоволені] гармати свої снігові розвернули на землі долішні та погнали заметіль зимову, аки [пургу] передвиборну, і від того так померзли внизу усі лицарі свободні, що аж популізмом [в шкарпетках] мусіли займатися, граючись [під дудку] Руслана-Марципана у перевертнів хабарницьких та хабарників перевернутих, і вікна [скотчем широким] утеплені в хоромах білих відкривати боялися через студінь таку неочікувану, а [двадцять тисяч] смердів проплачених на улицю вигнати навіть лютий [та невдоволений] олігарх не наважувався.

Віддавна ж воєвода коломойсько-буковельський Александер на прозвисько [Яш] Великий Будун Доріг зазіхав із гори своєї [політичної] на город галицький, воліючи попустошити в ньому, витравивши нечисть всіляку з дороги своєї [установкою бітумною]. Бажав же він вельми зробити город галицький свободним від Гідри корупції, але тільки [перша] частина бажання його богові [у вуха] донеслася та справдилася, бо став сей город після виборів цілком [свободним] – від Опришівців до Вовчинців, а від Хриплина до Угорників, але непоборена [ніким] Гідра корупції вчепилася до нього, аки вош до кожуха такого ж теплого, аки депутатські [обіцянки] лицаря свободного Руслана-Марципана про опалення [автономне].

Забилася тоді та Гідра [ніким] непереможена у найглибші колодязі каналізаційні, під плиточкою свіжо прокладеною простягнулася та тільки [забудовників], одного разу на гаркотах обпікшись, обминала, і лиш [гейзери] з-під землі пускала, перегарами теплими, аки походами факельними, землю зігрівала та розігріті [популізми] голі та неприховані у вікна щільно зачинені та [поліпаком] заклеєні в хоромах білих виставляла.

І дивився на все те безстидство велике із [ради верховної] воєвода Александер Яш Великий Будун Доріг та рахував по одному до [двадцяти тисяч] смердів своїх на улицях города галицького, що викидали лицарів [свободних] із хоромів білих, заносили на їхнє місце з лікарень холодних [калік та недужих], особливо важких із гарячкою вельми високою, аки гора буковельська, щоб, коли повітря там прогріється до [температури кімнатної], заїхати туди прямо на лижах білих та правити в городі галицькому мудро і чоловіколюбно, аж поки [захропів] нарешті на сімнадцять тисяч шістсот п’ятдесят другому…

НОРВАКС