Віртуальна реальність (VR) вже заявила про себе в науці, медицині, освіті, туризмі. Проте, мабуть, галузь, яку вона завоювала найбільше – це сфера розваг. Найчастіше вона використовується в екстремальних видах спорту, онлайн- та відеоіграх. Це чудовий інструмент, який допомагає переживати захоплюючі відчуття та емоції, іноді навіть не виходячи з дому. Віртуальну реальність також використовують професійні спортсмени для симуляції реальних тренувань.

Xtrematic – одна з провідних у світі компаній, яка займається розробкою VR-контенту та створенням атракціонів Virtual-Reality «Extreme-Machine» із Oculus Rift, HTC Vive та Samsung Gear VR. Всі ці програми дозволяють користувачам переживати надзвичайно захоплюючі емоції без ризику для життя. А найбільший у світі онлайн покер-рум, PokerStars, пропонує своїм користувачам незабутні враження від небувалого реалізму створеної ними віртуальної реальності. Тут можна читати мову тіла своїх опонентів так само, як і граючи вживу, а нескінченна кількість інтерактивних іграшок, реквізитів та аксесуарів додає звичній грі у покер ще більше задоволення та ажіотажу.

Як видно, сучасні технології дозволяють нам бачити та чути один одного майже з будь-якої точки світу. Проте, здається, відчуття дотику, одного з найважливіших елементів людського зв’язку, досі не було підкорене ні віртуальною реальністю, ні іншими прогресивними відкриттями. Та чи довго залишається чекати і чи можливо це взагалі?

Уявіть, що ви можете доторкнутися до обличчя коханої людини на екрані свого ноутбука та побачити реакцію на ваш дотик у режимі реального часу, навіть якщо ви знаходитесь далеко один від одного. А як щодо можливості обійняти рідних, яких не має змоги відвідати особисто?

«Фізичний дотик, людський дотик – це, мабуть, найглибший, найважливіший емоційний зв’язок, який можна мати з коханою людиною або друзями», – говорить наноінженер Джон Роджерс, професор біоінженерії Північно-Західного університету.

У роботі, опублікованій нещодавно в журналі Nature, Роджерс та його команда повідомляють про нову бездротову «розумну» шкіру, яка працює без батарейок та має всі шанси змінити хід технологічної історії. Завдяки запрограмованій серії мініатюрних швидких вібруючих дисків, вбудованих у м’який, гнучкий матеріал, ця розумна шкіра на дотик схожа на реальну і може передавати сенсорні відчуття. За словами Роджерса, дотик, який вона передає, має природнє відчуття.

В роботі було також зазначено, що способів застосування такої гнучкої та «розумної» шкіри чимало: соціальні медіа, розваги, віртуальна реальність та відеоігри, сенсорний зворотний зв’язок для людей з ампутованими кінцівками та навіть телемедицина. У діловому світі офісні працівники могли б потиснути руку кожному, хто відвідує віртуальну зустріч і відчути зворотній потиск.

Команду Роджерса найбільше цікавить медичне застосування їхньої розробки. На даний момент вони працюють із людьми, які пережили інсульт та мають труднощі з ковтальними рефлексами. Використання «розумної» шкіри допомагає викликати ковтальний рефлекс та синхронізувати його з диханням аби уникнути удавлювання.

Оскільки дотик є ключовим інструментом встановлення рівня довіри до інших людей, можливість використання реалістичного дотику у віртуальному світі захоплює науковців по всьому світу. Ще ніколи в історії людства ми не мали можливості доторкнутися більше ніж до двох людей одночасно. А зараз, раптово, ми можемо обійняти цілий світ. Така технологія може мати найдивовижніші застосування.

Але у даної монети є дві сторони. За допомогою дотику ми можемо змусити когось вважати нас привабливішим чи довіряти нам більше. «Розумна» шкіра виводить цю владу на новий рівень. Хіба це не мрія? Якщо у політиків буде така можливість, вони зможуть впливати на мільйони людей одночасно, потискати руки всім своїм прихильникам. Та чи буде це справедливо і прозоро?