Про програмний РРО від ДПС та основні засади його застосування бізнесом розповів начальник Львівського управління Офісу великих платників ДПС  Олександр Юристовський.

Слід зазначити, що на обслуговуванні у Львівському управлінні перебувають великі платники податків Західного регіону, в т.ч. платники Івано-Франківської та Закарпатської областей.

За словами Олександра Юристовського, з 19 квітня 2020 року додаток «пРРОсто» має почати взаємодіяти через інтернет з фіскальним сервером ДПС через відкритий програмний інтерфейс (API)  На сьогодні представники підприємництва, яких стосуються новації щодо застосування касової техніки, уже тестують програмний РРО «пРРОсто». Наразі цей додаток працює тільки в режимі онлайн. Однак, вже незабаром користувачам буде запропоновано режим офлайн. Таким чином, до законодавчо визначеної дати впровадження РРО представники підприємництва матимуть можливість обрати найбільш зручний для себе спосіб проведення готівкових розрахунків – за посередництвом класично касового апарату чи новітніх реєстраторів розрахункових операцій.

Тож надаємо питання, які цікавили представників бізнесу.

Як взяти участь у експериментальному проєкті бета-тестування програмного РРО «пРРОсто»? 

На теперішній час триває тестування безкоштовного додатку «пРРОсто». Доступне програмне рішення для смартфонів та планшетів, що підтримують операційні системи Android та Ios.  Користувачам, які виявили зацікавленість у тестуванні слід зареєструватись на сайті за посиланням: https://prrosto.kmu.gov.ua.

Які заходи  необхідно вжити, якщо наше підприємство вирішило змінити звичайний РРО на програмний,? Чи можна застосовувати з 01.01.2020 р. новітні моделі програмних та/або програмно-технічних комплексів, які брали участь в експериментальному проєкті?

У разі, якщо суб’єкт господарювання у зв’язку із застосуванням Програмного РРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився, необхідно скасувати реєстрацію такого РРО у встановленому порядку.

Програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) новітні моделі можуть використовуватись суб’єктами господарювання для реєстрації розрахункових операцій лише після набрання чинності Законом України від 20.09.2019 р. № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», із дотриманням вимог порядків, що регулюють процедури реєстрації та застосування ПРРО.

Як видаватимуться чеки?

Суб’єкти господарювання зобов’язані надавати покупцю (включаючи операції через мережу Інтернет), при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений Програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Чи треба користувачам програмних РРО купувати принтер для друку фіскальних чеків?

Це робити не обов’язково. Програмний РРО видаватиме електронний чек, який також можна буде надіслати покупцю на електронну пошту, або через  основні комунікаційні месенджери по номеру телефону.  

Підприємство  здійснює продаж товарів через мережу Інтернет  Чи необхідно застосовувати РРО у разі проведення розрахунків платіжними картками Visa і MasterCard, LiqPay та іншими за умови доставки таких товарів поштою або кур’єрською службою та який документ при цьому надається споживачу?

Відповідно до ст. 13 Закону № 675 «Про електрону комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону № 675).

Згідно з п. 1 розд. VII Положення про порядок емiсiї електронних платiжних засобiв i здiйснення операцiй з їх використанням, затвердженого постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 05.11.2014 № 705 із змінами і доповненнями (далi – Положення), документи за операцiями з використанням електронних платiжних засобiв та iншi документи, що застосовуються в платiжних системах для платiжних операцiй з використанням електронних платiжних засобiв, можуть бути в паперовiй та/або електроннiй формi.

 Документи за операцiями з використанням електронних платiжних засобiв мають статус первинного документа та можуть бути використанi пiд час урегулювання спiрних питань (п. 5 розд. VII Положення).

     Доставка товарів, придбаних при продажу товарів за допомогою мережі Інтернет у разі проведення розрахунків платіжними картками може здійснюватися, зокрема, поштою та, як власною кур’єрською службою, так і сторонньою кур’єрською організацією за договором з продавцем.

 У разі доставки товару поштою, за умови передоплати з застосуванням платіжних карт Visa, MasterCard, LiqPay та інших, суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем – проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту». При цьому роздрукування розрахункового документа на РРО здійснюється на підставі виписки з фінансової установи.

У випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, – також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, у яких обов’язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб’єкта господарювання, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом суб’єкта господарювання.  Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов’язане видавати поштове відділення. Документом, що свідчить про отримання того або іншого товару, буде видаткова накладна продавця, вкладена суб’єктом господарювання (продавцем) у посилку.

У разі доставки товару за допомогою кур’єрської служби за умови передоплати із застосуванням зазначених вище платіжних карт, аналогічно, як у разі доставки товару поштою: продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром та відповідним чином оформленим гарантійним талоном.

Якщо доставка товару здійснюється кур’єрською службою за умови післяплати, то кур’єр видає розрахунковий документ (чек) покупцю в момент оплати коштів за придбаний товар. При цьому розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.
 Враховуючи викладене, у разі якщо, споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено з застосуванням платіжних карт Visa, MasterCard, LiqPay та інших, за умови доставки таких товарів поштою або кур’єрською службою, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон.

Як працювати, якщо Програмний РРО вийшов з ладу або перервався зв’язок із сервером ДПС? 

У разі виходу з ладу Програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей. Для виходу з такого становища можна застосовувати резервний РРО. У свою чергу, на період відсутності зв’язку між Програмним РРО та сервером ДПС проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих та виданих на такий випадок сервером ДПС. Але один нюанс – їх можна використовувати не більше 168 годин протягом календарного місяця. У таких розрахункових документах має бути зазначено, що розрахункова операція проведена у режимі офлайн і такі документи мають зберігатися Програмним РРО до моменту отримання від ДПС підтвердження про доставку розрахункових документів. Протягом години після встановлення зв’язку із сервером ДПС здійснюється передача копій створених Програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до сервера ДПС. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.

Додаткові переваги Програмних РРО

Z-звіти генеруються автоматично, тобто і штрафів за не роздрукування такого звіту не буде. Не актуальні також і Книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки.

Як відповідатимуть суб’єкти господарювання за непроведення розрахункової операції через програмний РРО?
Відповідальність за непроведення розрахункової операції через програмний РРО буде застосовуватися на загальних підставах. Відповідно до ст. 17 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакції Закону України від 20.09.2019 р. №128-IX у разі встановлення в ході перевірки факту невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення;

Зазначена норми набуває чинності 19.04.2020 року.

З якого часу реєстратори розрахункових операцій стають обов’язковими для всіх?

Норма щодо обов’язкового застосування РРО усіма платниками єдиного податку другої – четвертої груп спрощеної системи оподаткування працюватиме з 1 січня 2021 року.

Поточний рік – це період, коли РРО впроваджуються поетапно. Наголошу, що  спрощенці І групи, для яких касова техніка не обов’язкова, можуть її використовувати для кращого облік у своєму мікробізнесі.

До 1 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій чи програмні продукти можуть не застосовувати платники єдиного податку другої – четвертої груп, якщо обсяг доходу таких платників протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, Проте підприємці, які реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту; а також  лікарські засоби, вироби медичного призначення та надають платні послуги у сфері охорони здоров’я у цей період зобов’язані працювати з РРО.

 З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року застосування РРО обов’язкове для підприємців, які реалізують товари чи надають послуги через Інтернет, реалізують ювелірні вироби, а також продають вживані товари в магазинах (група 47.79 КВЕД). У цей період реєстратори розрахункових операцій обов’язково повинні бути у ресторанах, кафе, туристичних агентствах та у туроператорів, в готелях та у подібних місцях тимчасового розміщення. 

Реалізація текстилю, крім продажу за готівкові кошти на ринках, а також деталей та приладдя для транспортних засобів відповідно до переліку, що має затвердити Уряд, теж повинна відбуватися через РРО.