Справжня жіночність іде зсередини, переконана франківчанка, засновниця школи розвитку жіночності Ольга Савчин. Але дуже часто панянки настільки скуті батьківськими чи соціальними заборонами та закомплексовані, що не можуть собі цього дозволити. Розкрити потенціал власної сексуальності лише силою волі чи думки неможливо. Скільки б психологічної літератури жінка не перечитала, скільки би тренінгів не відвідувала, ключ до чуттєвості захований у її тілі, а не в голові.

Ольга Савчин була першою, хто в Івано-Франківську почав викладати танець живота. До цієї справи жінка крокувала не один рік. Ще з першого курсу її мордувало питання «Хто я і для чого прийшла у цей світ?». Відповіді шукала, де могла: так здобула дві вищі освіти, пройшла купу тренінгів із саморозвитку, перечитала безліч книг, пішла на курси іноземних мов… Аж поки не придбала диск із навчальною програмою східних танців. Саме тоді Ольга нарешті почала розкриватися.

«На заняттях у школі ми по-новому знайомимося зі своїм тілом, вчимося відчувати його і слухати, – розповідає жінка, – чути знаки і сигнали, розслаблятися, звільняти напругу і блоки, керувати своїми інтимними м’язами. Все це відбувається в легкій та приємній формі танцю і йоги. Якщо регулярно практикувати певні вправи, в жінки не буде потреби звертатися до гінеколога, буде все гаразд із хребтом, суглобами, шлунком…»

Також тут вивчають практику голотропного дихання – один із найпотужніших методів самодослідження. А ще в школі можна підготуватися до здорової вагітності і відновитися після пологів. Цікаво, що для охочих глибше пізнати секрети спокуси в школі регулярно проводяться різні тренінги, серед яких, наприклад, ті, що спрямовані на здобуття навиків ідеальної коханки.

Ольга Савчин переконана, що роль жінки у соціумі дуже викривлена, зокрема її покликання як матері: «Мама, яка жертвує своїм життям заради дітей, – це не свята жінка, а монстр, який потім цих же дітей і вижирає зсередини, присмачуючи соусом любові. Наші мами з нами так грались, і тепер ми так граємось з нашими дітьми: отримала освіту, вийшла заміж, народила дітей, захворіла і померла. А оті 40 років, що між дітьми і смертю – вони де? Вони про що? А то все жертва заради дітей… Не прочитані книги, не написані книги, не намальовані картини, не проведені тренінги, не відвідані країни, не врятовані береги річок, не зупинене домашнє насильство, не покращені умови дітей-сиріт, не.. не… не… можете скласти свій особистий список, перечитати і піти вити на місяць. Щоб весь той біль зсередини випустити. А потім вернутись у життя і почати нарешті жити. Своє життя. Щоб дітям не довелось тягнути на собі ваші нещастя, ваші невирішені питання, ваші незавершені справи, ваші нездійснені мрії».
За словами Ольги Савчин, кожне покоління, яке приходить у рід, має взяти все найкраще як базу і піти вперед. Навчитись проявляти більше любові, добра, творчості, мудрості – так відбувається еволюція. Всі завдання, які не вирішились у попередньому поколінні, автоматично перекладаються на дітей.

«По суті, якщо ви не змогли побудувати гармонійних стосунків з коханим, – продовжує Ольга Савчин, – не подобаєтеся собі в дзеркалі, не змогли знайти улюблене заняття і ним заробляти собі на життя (а щодня ходите на ненависну роботу чи сидите в чотирьох стінах вдома) і при цьому говорите: «Головне – дитина, її треба і туди, і сюди, і в купу гуртків, і на сцену, і відмінницею, і красунею, а я… я ж мама… мені головне щастя дитини. Насправді, знаєте, на що це схоже? На стару відьму, яка годувала Івасика, щоб потім спекти і з’їсти. Це не про любов». Як пояснює засновниця школи жіночності, насправді це виглядає так: я лінуюсь, боюсь, не хочу займатись всім тим, заради чого, по суті, і втілилась на Землі. Я не знаю, як вирішити ці питання, тому я їх благополучно спихаю тобі, моя дитинко. І тепер ти маєш: щасливо вийти заміж, виступити на сцені, стати лікарем, заробити багато грошей, бути успішною і красивою. Ти зобов’язана це робити! Бо я ж пожертвувала своїм життям заради тебе! Тепер ти мені, любе дитя, до смерті винне. І мені начхати, що ти не хочеш бути медиком, а мрієш малювати, що ти не хочеш заміж ні в 20, ні в 30, а хочеш подорожувати по світу і досліджувати життя якихось комах, мені начхати на те, що ти нещаслива! Я ж теж страждала».

«А ще така мама ніколи не буде задоволена тим, як діти втілюють її мрії, адже це її мрії, – наголошує Ольга Савчин. – Хто краще за неї міг би з цим впоратися?»

Наталя МОСТОВА