Святіший Отець Франциск наділив повним відпустом церкву святого Миколая у селі Кліщівна Рогатинського району. За дорученням Папи, декрет був виданий Апостольською Пенітенціарією. Повідомляє сайт Рогатина.
«Задовольняючи щирі прохання, представлені згідно з процедурою Його Преосвященством Володимиром (Війтишиним), Архієпископом і Митрополитом Івано-Франківським дня 23 вересня 2014 року, Святішим у Христі отцем Франциском, з Божого провидіння Папою з небесних скарбів Церкви надається можливість отримати Повний Відпуст всім і кожному вірному, які щиро каються, сповідаються і причащаються в церкві святого Миколая, Архієпископа Мир Лікійських. Також надається можливість пожертвувати цей відпуст для полегшення терпіння душам вірних у Чистилищі», – зазначається у посланні.
Відпуст отримується через Церкву, яка силою влади в’язати і розв’язувати, даною їй Ісусом Христом, діє на користь християнина та відкриває йому скарб заслуг Христа і святих, щоб вірний отримав від Отця милосердя відпущення дочасної кари за гріхи. Тому Церква хоче не тільки прийти на допомогу християнинові, а також заохотити Його до діл побожності, покути і любові.
Умовами, за яких надається цей відпуст для вірних, котрі прибувають до храму Миколая як прочани чи беруть участь у побожних практиках до святого Миколая на цьому місці є Сповідь, Причастя, молитви «Отче наш», «Символ віри», молитва до Богородиці та молитва до святого Миколая.
Повний відпуст у храмі надаватиметься чотири рази на рік: кожного Великодня, у день св.Миколая (19 грудня), на свято Преображення Господнього (19 серпня) і на Покрову Пресвятої Богородиці (14 жовтня).
Перший повний відпуст у Кліщівнянській церкві відбувся на Миколая, тож на Божественну Літургію прибули вірячи з усього району.
Довідка
«Відпуст – це прощення перед Богом дочасної кари за гріхи, провина яких уже стерта. Відпусту досягає за певних умов християнин, відповідно наставлений, через посередництво Церкви, яка як служителька Відкуплення розділяє і дає його своєю владою зі скарбниці заслуг Христа і святих» (Павло VI, Апост. конст. «Indulgentiarum doktrina», 1).