Катерина Прокопик про своє життя може розповідати годинами – багато всього досі пам’ятає. 

Жінка каже, у її житті вистачало всього: і смутку, і радості. Але саме молитва додавала снаги. До останнього часу, допоки дозволяло здоров’я, активно виконувала взяті на себе обов’язки сестриці в церкві міста. А сьогодні жоден день не минає без молитви на вервиці, пише “Галицький кореспондент” з посиланням на Рогатинську громаду. 

Пані Катерина Народилась у Польщі, пережила важкі часи депортації. Взимку повоєнного 1945-го стала жителькою Рогатина. З чоловіком Миколою одружилася якраз перед відправленням, як любила розповідати дітям – пішла за невістку у вантажний вагон. Весь вік з ним пропрацювали кравцями.

“Шанували її за працелюбність, мудрість і життєву витримку. Та найбільше багатство Катерини Прокопик – діти. Син з дочкою, четверо онуків, шість правнуків. Каже – добрі діти, пильнують її”, – йдеться у повідомленні. 

Читайте також: Проживає третю війну: прикарпатка відзначила 101-й ювілей