Ігнорування законів чи трактування їх на чиюсь користь в сучасній Україні – явище непоодиноке. Гострим воно стає тоді, коли з’являються сміливці, котрі вимагають від бюрократичної машини пояснень. Однією з таких є франківчанка Ніна Зобків. Жінка намагається в судовому порядку довести, що права її неповнолітніх братів було порушено через відмову у безкоштовному проїзді. Неповнолітнім хлопцям з багатодітної сім’ї на франківському автовокзалі не надали безкоштовні квитки, в той час як у Львові діти скористалися законною пільгою. Чому реалізація елементарних соціальних прав дитини має географічні межі, вона з’ясовує уже два роки.
Кого обирає перевізник
«Все почалося у серпні 2016 року, коли до мене в гості приїхали неповнолітні двоюрідні брати з Львівської області. Купуючи квитки на автобус у Львові, вони змогли скористатися законною пільгою і майже безкоштовно проїхати у громадському транспорті – заплатили лише станційний збір у розмірі 9 гривень. Натомість, коли хотіли отримати квитки з Івано-Франківська до Львова – на місцевому автовокзалі від них вимагали повної оплати за проїзд», – розповідає Ніна Зобків.
Жінка посилається на Закон України «Про охорону дитинства», в статті 13-ій якого зазначено, що діти з багатодітних сімей мають право на безоплатний проїзд усіма видами пасажирського транспорту. У переліку є і міжміські, і приміські автобусні перевезення.
Історія з вимаганням плати за проїзд повторилася й тоді, коли неповнолітні брати жінки хотіли отримати квитки з Івано-Франківська до Шешорів. Спершу пані Ніна намагалася з’ясувати на підприємстві, яке реалізовує квитки, чому закон України неоднаково трактується на всій території держави. Із запитом вона звернулася до Івано-Франківського обласного підприємства автобусних станцій (ОПАС).
«Я гадала, можливо, справа у самих касирах, котрі на власний розсуд вирішують, кому надавати пільгові квитки, а кому ні. Та з відповіді керівника підприємства Віталія Запухляка стало зрозуміло, що він підтримує дії касирів. На своє виправдання автостанція надала відповідь перевізника – «Коломийське АТП», в якій йшлося, що підприємство бере на себе зобов’язання перевозити безоплатно лише кілька пільгових категорій, серед яких не було дітей з багатодітних сімей. Я здивувалася, чому права дітей відверто порушуються і загалом на яких підставах перевізник обирає, кого перевозити безоплатно», – пояснює франківчанка.
Крига скресла
Обурившись відповіддю автостанції, жінка звернулася до уповноваженого з прав людини.
«Перша відповідь з офісу омбудсмена була досить поверхневою. Нам нагадали про право звернутися до суду, а також повідомили, що звернення було направлено до профільного департаменту ОДА. Та через рік з секретаріату уповноваженого знову надійшла відповідь, цього разу значно змістовніша. Нам повідомили, що за вказаним фактом було проведено рейдову перевірку і виявлено порушення. Маючи на руках таку відповідь, ми вже могли звертатися до суду, адже було підтвердження, що права пільгових категорій систематично порушуються», – розповідає Ніна Зобків.
Спершу відповідачем у справі було лише ОПАС, згодом від підприємства надійшло клопотання долучити до процесу самого перевізника – «Коломийське АТП».
«Сьогодні ж я отримала лист, в якому йдеться про те, що перевізник клопоче залучити до справи Івано-Франківську обласну адміністрацію та Міністерство інфраструктури України. Так замість одного відповідача, можливо, стане чотири, – каже захисниця прав неповнолітніх. – Прикро, що жодна з цих установ не готова вважати себе відповідальною за реалізацію норм права».
За рік справа просунулася лише на етап попереднього слухання. У суді франківчанка клопоче про повернення вартості квитків та відшкодування моральної шкоди дітям. Хоча каже, що захищає права дітей з багатодітних сімей не для компенсації, а для того, щоб у державі реалізовувалися норми права. «Я хочу, щоб моїм братам без пояснень і сварок надали безоплатно квитки, на які вони мають право», – пояснює Ніна Зобків.
Офіційні виправдання
Юрисконсульт ОПАСу Ірина Заліська каже, що звинувачувати лише їхнє підприємство недоцільно. У відповіді на запит, який Ніна Зобків отримала від автостанції, йшлося про те, що відповідно до чинного законодавства фінансове забезпечення та відшкодування витрат пільгових перевезень покладалося на Міністерство фінансів України. Відповідно до реформи з децентралізації влади, з 2016 року тягар відшкодування пільгових перевезень було передано до органів місцевого самоврядування. Оскільки місцевими бюджетами у 2016 році не передбачено таких витрат, відшкодування перевізникам зупинено. Саме тому перевізники звернулися до ОПАСу з проханням тимчасово призупинити продаж пільгових квитків. Зазначимо, що за два роки ситуація з відшкодуванням не змінилася.
Заліська пояснює, що автостанція не виступає на боці перевізника, але вплинути на нього не може, адже є лише посередником. «Виходячи з норм договору, який ми уклали з перевізником («Коломийським АТП» – авт.), ми не мали правових підстав надавати цим дітям квитки безоплатно. Це було б порушенням закону», – пояснює юрисконсульт ОПАСу.
Заступник директора департаменту соціальної політики Івано-Франківської ОДА Степан Микицей підтверджує, що з 2016 року перевізникам не відшкодовують з обласного бюджету кошти на пільгові перевезення дітей з багатодітних сімей.
«Зараз з державного бюджету немає компенсації оплати проїзду пільговиків, в обласний бюджет така компенсація також не включена. Місцеві бюджети – хто як. У Франківську вийшли з ситуації так, що прописали в умовах конкурсу для перевізників, що виграє той, котрий бере на себе зобов’язання безоплатно перевозити дітей з багатодітних сімей. Те ж саме й у Калуші», – наводить приклади чиновник.
Микицей не приховує, що наразі з компенсацією за пільговиків дійсно вийшла колізія: державний бюджет переклав обов’язки на місцеві, а там не передбачили на це коштів.
Начальник відділу транспорту та зв’язку облдержадміністрації Юрій Труханівський каже, що в критеріях, за якими обирають переможців перевезень на тих чи інших маршрутах, не прописано окремих пунктів щодо перевезення пільгових категорій. Їхній проїзд реалізовується в рамках чинного законодавства.
З пояснень офіційних установ стає зрозуміло, що перевізники самостійно обирають, які пільгові категорії перевозитимуть безоплатно, а з яких братимуть кошти.
Директор «Коломийського АТП» В’ячеслав Остапа трактує ситуацію по-своєму. Він пояснює, що наразі перевізникам немає жодних відшкодувань, а перевезення тих пільгових категорій громадян, які їздять у їхніх автобусах безкоштовно, здійснюються за власний рахунок.
«Закон зобов’язує нас перевозити пільговиків, але також каже, що це повинно компенсовуватись. То виходить, що маємо гру в одні ворота», – акцентує перевізник.
«Дизпаливо подорожчало в рази. Якби ж автобуси їздили на воді, то Бог його бери – возили б пільговиків просто так, але це страшні витрати. І мова не про заробіток, а про те, що треба вийти хоча б на нуль», – емоційно завершує розмову керівник АТП.
Незалежна правова оцінка
Адвокат Зоряна Івасишин каже, що проблема порушення прав пільгових категорій громадян під час проїзду в громадському транспорті не нова. «Як бачимо, волі вирішити її як не було, так і немає. Права пільговиків (в т.ч. дітей з багатодітних сімей) продовжують порушуватися, викликаючи біль і зневіру у громадян», – констатує вона.
На думку пані Івасишин, чиновникам вкотре слід пригадати ЗУ «Про охорону дитинства», в ст. 13 якого чітко й однозначно визначено обов’язок надання пільг щодо безоплатного проїзду для дітей з багатодітних сімей, та ЗУ «Про транспорт», де у ст. 12 закріплено обов’язок підприємств транспорту забезпечувати права на пільги громадян щодо користування транспортом. Окрім того, вона нагадує, що у ст. 37 ЗУ «Про автомобільний транспорт» сказано, що перевізник не має права відмовлятися від перевезення пільговиків, окрім випадків, передбачених законом.
«Щодо порядку відшкодування проїзду пільговиків, варто наголосити, що компенсація визначається договорами, в яких пільговик не є стороною. Відповідно, право пільговиків на безкоштовний проїзд нікуди не зникає, не може бути обмежене і має бути забезпечене перевізником», – наголошує Зоряна Івасишин.
Адвокат додає, що у випадку Ніни Зобків всі надані їй відповіді є спробою «перекласти проблему із хворої голови на здорову».
Юлія КАНЮС
P.S. Як зазначає Ніна Зобків, цього року ситуація з відмовою надати пільговий квиток для її неповнолітніх братів повторилася вже і на Львівському автовокзалі. Жінка каже, що дочекається вирішення спору з франківським ОПАСом і, виходячи з рішення суду, визначиться, як діяти щодо цього випадку.