“Після уроків не було що робити”: студенти з Калуша виготовляють і продають навчальні карти й сувеніри з дерева

  • Хлопці починали свою роботу з маленьких декоративних скриньок, а зараз виготовляють до 500 виробів на тиждень.

    Своє підприємство 18-річний Матвій Твардовський, 17-річні Олександр Тимків та Віктор Худяк заснували цьогоріч. Лад у майстерні наводили самостійно: збирали меблі, встановлювали обладнання та облаштовували робочі місця із речей, які інші люди збиралися викинути, пише Суспільне

    Майстерня, де працюють студенти, умовно поділена на кілька зон: зона шліфування, зона збору та перевірки виробів, а також робоча — для лазерного різання. Основне обладнання хлопці викупили у старшого брата Матвія Твардовського.

    “Він також хотів займатися цим бізнесом, але спробував і йому “не зайшло”. А в нас був час, тому що ми вчилися в школі, після уроків не було що робити, і тому вирішили таким займатися. Прийшли перший раз сюди. У майстерні було зовсім все по-іншому. Тут було дуже брудно”, — розповідає Матвій Твардовський.

    Олександр Тимків пригадує, що після встановлення обладнання команда одразу почала виготовляти перші вироби — прості, але функціональні.

    “Перші вироби, які в нас були — це коробочки. Наробили підставок під телефони, коробочок та компактні доміно. До речі, їх у нас трохи брали люди”, — каже майстер.

     Як команда брала участь у програмі “Junior Achievement”

    Олександр Тимків розповідає: ідея мінікомпанії виникла ще у школі, а реалізовувати її почали на другому курсі училища. Тоді хлопці стали учасниками програми “Junior Achievement”. Ментори залучають молодь до підприємництва: допомагають розробляти бізнес-ідеї та продавати вироби. В межах програми учасники також долучаються до ярмарків.

    “Ми їздили в Івано-Франківськ і у торговому центрі проводили ярмарок. Там були й інші мінікомпанії. Люди могли щось десь купити у нас. І журі на основі ідеї ярмарку, цього всього шляху, який вони з нами прийшли, оцінювали й вибирали. І вийшло так, що ми зайняли перше місце в області. Не сподівалися, не очікували”, — розповідає Матвій Твардовський.

    Після цього найкращі команди повинні були поїхати до Києва і представити свої регіони.

    “Це все була колосальна робота. Буквально ми це все вирізали за день до того, як мали поїхати в Київ. Міг зламатися станок і просто не мали б з чим їхати. Прийшли на роботу, накупили собі їжі, принесли воду. Поставили батарею. Я то все вирізав. Матвій так само, й готував промову”, — пригадує Олександр Тимків.

    Відкриття ФОП та офіційна робота

    Зараз майстри виготовляють інтерактивні карти України та Європи з фанери, а також сувеніри з дерева. За тиждень можуть створити до 500 виробів.

  • “Загалом у нас прибутки останніми місяцями досить підросли, порівняно з початком. І ми їх вкладаємо в обладнання: у перший станок, у другий станок, у вентиляцію, у компресор. У нас довго гроші не залишаються в руках. Вони прийшли — ми одразу в щось вклали, інвестували, От якість шліфування погана — купили нову шліфмашину, так і вкладаємо далі”, — говорить Матвій Твардовський.

    До повноліття Матвія Твардовського хлопці працювали з посередником для того, щоб оформлювати накладні й отримувати гроші за свою роботу. Після того як хлопцеві виповнилося 18, він відкрив ФОП. Це дозволило майстрам працювати офіційно та самостійно укладати договори з клієнтами.

    “Я ходив, вагався, думав. Всі мене відмовляли, казали: “Попадеш, будеш штрафи платити”. І мене це теж стримувало в якийсь момент. А потім Саша підходить і говорить: “А нам майстер сказав, що він — ФОП, що там нічого такого немає, там просто платиш податок і все”. Мене це все дістало і просто на перерві в училищі ми з хлопцями сіли, я зайшов у “Дію” і через неї зареєстрував ФОП”, — каже майстер.

    “Інколи приймаємо замовлення просто в училищі”

    У команді Матвій Твардовський відповідає за організаційні питання: закупівлю матеріалів, пошук клієнтів та розвиток бізнесу. Олександр Тимків — за створення макетів та виробництво. Віктор Худяк займається складанням виробів.

    “У команді нас взагалі троє. Основні — це я і Саша. Віктор якусь конкретну роботу виконує, бо в нього зараз трохи немає часу”, — розповідає Матвій Твардовський.

    Студенти поєднують навчання та роботу. За словами хлопців, викладачі підтримують їхню ініціативу та йдуть назустріч, коли виникає потреба працювати над замовленнями.

    “Взагалі з навчанням гарно поєднуємо. Це така класна сфера для розвитку бізнесу в училищі. У нас є дуже хороші вчителі, вони все розуміють, вони нас підтримують повністю в цьому. Інколи приймаємо замовлення прямо в училищі”, — розповідає Олександр Тимків.

    “Україна пробачає багато помилок”

    Студенти планують розширювати виробництво, співпрацювати зі школами, щоб інтерактивні карти використовували для навчання дітей.

    “Якщо в нас завтра хтось замовить тисячу карт, ми беремося, ми будемо це робити. Не знаю як, це буде тяжко. Десь будемо шукати інвестиції, щоб більше станків ставити, але ми це зробимо”, — говорить Матвій Твардовський.

    З його слів, шукати можливості для розвитку бізнесу варто насамперед у своїй країні. Він вірить, що Україна має достатньо потенціалу для тих, хто готовий ризикувати та помилятися.

    “Взагалі я бачу нашу Україну такою досить перспективною. Тут є добра основа, щоб починати підприємницьку діяльність. І я думаю, що виїжджати за кордон у пошуках кращого майбутнього не завжди раціонально. Україна пробачає багато помилок. Головне — не боятися почати. Поки ти молодий, в тебе є час. А час — це найголовніше”, — каже хлопець.

    Читайте також: Прикарпатець відкрив уже другий музей з колекцією старожитностей. Василь Кіселичук з Космача понад 30 років шукає по гірських селах і колекціонує предмети старовини. Кожна річ у його музеях цікава: особливі ікони, листи вояків УПА, хрести з язичницькими символами, сторічна сіль, старовинні фляги для вина, скляні мухоловки, дерев’яні зошити, бартки, якими мольфари розганяли хмари, взуття зі скатів для коліс, а ще чуфаки, бербениці і дергівки

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!