Зеленський з Байденом зустрінеться? Та кому ви треба разом зі своїм Зеленським, кинуть вас, кинуть.

Святкуєте День Незалежності? І що вам дала та незалежність, самі лише злидні?

Парад? Та жалюгідний ваш парад. 

Отримали медалі на Олімпійських Іграх? Та скільки тих медалей, ганьба і занепад.

Виграли у футбол? Та все одно програєте. Програли? Ну, так ясно було, що програєте.

Це не просто приклади типово української зради з усіх приводів. Це відображення ключових наративів російської пропаганди, для якої усе хороше, що відбувається в Україні – є приводом для знущань, висміювання і дискредитації, усе погане висвітлюється з неприхованим зловтішанням.

Здавалося б, яке нам до того діло, що про наші справи думають в Росії, хай собі говорять, що хочуть.

Але діло таки є, бо по-перше, аудиторія російських і проросійських медіа в Україні – це сотні тисяч людей (ми дослідили).

А  по-друге, «російські голоси» і в українських медіа звучать частіше і голосніше, ніж може здаватися людині, що воліла б їх не чути.

В Україні є більше сотні сайтів, де регулярно публікують маніпулятивні новини – на користь різних політичних сил і проросійських зокрема. Наприклад, ми за допомогою машинного аналізу моніторимо 104 таких сайти і називаємо їх маніпулятивними (оскільки 10% новин, опублікованих там, мають ознаки маніпуляцій).

А ще ми відслідковуємо 75 російських сайтів, орієнтованих на мешканців окупованих територій – от де лютий треш, який сиплеться тоннами на їхні голови.

Навіщо слідкувати за інформаційними «помийками»? Щоб знати, що відбувається – це як відслідковувати пересування військ на інформаційній війні.

Ми створили дашборд, на якому не лише відобразили ключові маніпулятивні теми щодо України, а ще й запустили пошук.
Працюж це так: ви пишете у рядку пошуку, наприклад, слово «Крымская платформа» (саме російською, бо російська пропаганда поширюється саме цією мовою), і бачите, наскільки часто це слово вживають у новинах на різних типах сайтів, що саме пишуть, з якими заголовками.

Минулої зими ми так дослідили, що писати про обстріли і ескалацію на російських сайтах і сайтах, що розраховані на мешканців окупованих територій, почали приблизно за місяць до того початку пересування військ і це виглядало як цілеспрямована інформаційна кампанія, що почалася першого лютого.

У серпні, наприклад, основними темами, навколо яких розганяли зраду і ненависть, були згадані вище Олімпійські Ігри, святкування 30-річчя Незалежності; було багато зловтішань щодо домовленостей Німеччини і США про «Північний потік-2», багато скарг на нібито утиски російськомовних, прогнозів економічної катастрофи в Україні, висміювань «Кримської платформи», заклинань про суцільне зубожіння і майбутній занепад.

У цих маніпуляціях добряче змішані і збовтані правда і брехня – і це класичний відомий багатьом пропагандистський прийом.

Юлія Дукач, аналітикиня проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua