Поліомієліт повернувся в Україну. Аби вберегти дітей від небезпечної хвороби, з 1 лютого в державі розпочалась вакцинальна кампанія від поліомієліту. Що ж це за хвороба, які симптоми та як не захворіти?

Перші випадки

У вересні 2021 року підтвердили випадок паралічу в півторарічної дитини з Рівненської області. Перші ознаки з’явились 1 вересня, а вже 3 вересня дитина потрапила в лікарню з симптомами парезу (зниження м’язової сили) нижніх кінцівок. Випадок зареєстрували як підозру на поліомієліт – гострий в’ялий параліч.

Хворобу викликав поліовірус. Батьки дитини відмовились від щеплення…

Згодом у п’ятьох дітей на Закарпатті також виявили вірус поліомієліту, від якого могла б захистити вакцинація. Усі вони не мали планових щеплень від поліовірусу.

Тоді випадок зараження зафіксували у 12-річної дівчинки з Тячівського району, що на Закарпатті.

13 вересня у дівчини виник гострий кишковий розлад. За три дні у дитини піднялась температура, а вже 17 вересня до симптомів додався біль у попереку та лихоманка – 39 градусів. Наступного дня дитина вже не могла встати на ноги. У лікарні підтвердили діагноз – поліомієліт.

У Калуші вакцинації підлягають 340 дітей, з них 286 не вакциновані за календарем щеплень і 54 – через відмову батьків.

Наразі в Івано-Франківській області 12 131 дитина підлягає вакцинації від поліомієліту на першому етапі кампанії. І на Прикарпатті є понад 13 тисяч доз вакцини від цієї хвороби.

Вакцинальна кампанія

У зв’язку зі спалахом хвороби в державі з 1 лютого починається вакцинація дітей віком від 6 місяців до 6 років від поліомієліту. Кампанія пройде у два етапи. Про це на брифінгу оголосив головний санітарний лікар України Ігор Кузін.

За його словами, перший етап кампанії триватиме три тижні – він охопить дітей до 6 років, які не отримали всіх необхідних щеплень, а другий почнеться навесні.

Для першого етапу кампанії буде використана інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ) французького виробництва. Вона містить неживі поліовіруси усіх трьох типів.

Вакцина ІПВ запобігає розвитку клінічних проявів інфекції у разі потрапляння поліовірусу до центральної нервової системи, таким чином захищаючи організм від паралічу. Вакцину вводять внутрішньом’язово – у передню частину стегна або в дельтоподібний м’яз руки.

Щеплення від поліомієліту внесене у перелік обов’язкових і гарантованих державою щеплень. Його можна отримати безкоштовно у сімейного лікаря або педіатра, якщо вони працюють у закладі, що має договір із Національною службою охорони здоров’я України.

Міністерство охорони здоров’я України 25 січня нагадало, в якому віці дітям необхідно робити щеплення від поліомієліту. Ліків від цього захворювання не існує, і єдиний спосіб захисту – вакцинація.

Згідно з Національним календарем щеплень, дитина повинна отримати 6 доз вакцини від поліомієліту: у 2 та 4 місяці – інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ); у 6 і 18 місяців – оральною поліомієлітною вакциною (ОПС); у 6 і 14 років – ОПС.

Заразитись можна і в дитсадку

Роман Ган, кандидат медичних наук, доцент кафедри пропедевтики педіатрії ІФНМУ, розповідає, що поліомієліт – складна інфекційна хвороба, яка вражає центральну нервову систему, сіру речовину спинного та головного мозку. Можуть бути й ускладнення.

«Це вкрай небезпечна хвороба, і не можна не звертати на неї уваги. Через спалах поліомієліту в Україні організували вакцинальну кампанію дітей, які пропустили або взагалі не зробили щеплень, що передбачені Національним календарем профілактичних щеплень, де особлива увага приділяється вакцинації дітей від поліомієліту. Джерелом інфекції є хвора людина, або носій. Збудник виділяється через рот, а потім із випорожненнями», – говорить Роман Ган.

Вірус проникає в організм повітряно-крапельним та, найчастіше, фекально-оральним шляхом. Відбувається ураження нервової системи, а саме сірої речовини спинного та головного мозку, з подальшим розвитком незворотних парезів та паралічів. Є інкубаційний період, коли збудник потрапляє в організм, – від трьох днів до місяця, та найчастіше до 10 днів.  Першими симптомами є висока температура, катаральні прояви, головний біль, блювання, слабкість та спонтанний біль у кінцівках.

Лікар зазначає, що спалаху хвороби не спостерігалось років зо 20, тож тепер є доволі напружена епідеміологічна ситуація із захворюванням на поліомієліт. Тим більше, що в Україні триває пандемія коронавірусу.

У групі ризику – діти від 6 місяців до 6 років, діти з ослабленим імунітетом, діти, які не щеплені від поліомієліту, вагітні, ВІЛ-інфіковані, також ті діти, які часто подорожують, адже хвороба передається фекально-оральним шляхом: через брудну воду, їжу, немиті руки, іграшки, контактно-побутовий спосіб тощо.

Перебіг хвороби може бути різним, адже є типові та атипові форми. Так, хвороба може протікати безсимптомно (в атиповій формі).

За словами Романа Гана, у 199 випадків із 200 перебіг хвороби протікає безсимптомно, однак у тому одному випадку відбуваються важкі незворотні процеси: парез та параліч, зазвичай ніг. А у тих, хто має щеплення, хвороба протікає безсимптомно або з ознаками помірної інтоксикації.

Ліків від цієї хвороби не існує. Єдиним і безальтернативним захистом є вакцинація.

«Я б радив батькам, які не хочуть вакцинувати дітей від цієї недуги, переглянути матеріал про наслідки цієї страшної хвороби. Там інформація явно не на користь тих, хто не хоче вакцинуватись. Тим більше, що зараз дуже багато достовірних даних можна почути від лікарів», – зазначає медик.

Свідоме рішення

Мама трьох синів, франківка Люба Вайда розповідає, що її найменшому сину 2 роки і 2 місяці. Востаннє йому робили щеплення менше року тому. Це була ревакцинація четвертої дози АКДП (вакцина застосовується для профілактики трьох інфекційних захворювань — кашлюка, дифтерії та правця). Реагував він на них поганенько. І тільки на четверту відреагував трохи краще.

«Після останньої вакцини у сина боліла рука і було незначне підвищення температури впродовж однієї доби. А попередні три рази була підвищена температура, біль у кінцівці, вередливість впродовж двох днів, – розповідає Любов. – Знімали симптоми знеболювальними, дозволеними за віком».

Її діти вакциновані всіма державними вакцинами, також купували вакцини від вітряної віспи та грипу, а перед вакцинацією кожну дитину оглядав і консультував педіатр.

Про вакцинацію багатодітна мама пам’ятає сама, та й календар щеплень має також.

«Це наше свідоме рішення як батьків, як і додаткові щеплення», – каже жінка.

За словами Люби, у її сім’ї є книжки про тіло людини, де є малюнки про вакцини, віруси та бактерії. Діти навіть дивилися відповідні мультфільми, вони свідомі того, що вакцинація потрібна і захищає їх від небезпечних захворювань. Та й її діти люблять педіатра і зовсім не бояться лікарів.

«У старшого сина у першому класі пів класу перехворіло – ми встигли екстрено вакцинувати його (наймолодшому тоді було всього 4 дні, аж ніяк не хотілося, щоб хтось удома хворів), і він не захворів. Також вся сім’я вакцинується щороку від грипу, скажу, що всі дорослі вакциновані від коронавірусу уже й бустерними дозами», – ділиться Люба.

Франківка радить батькам ознайомитися зі всією інформацією про вакцинацію, критично ставитися до різних чуток, пов’язаних з вакцинацією, довіряти міжнародним даним, офіційним джерелам і усвідомити, що від деяких хвороб ліків немає, а вакцина і незначна реакція на неї – це єдиний спосіб отримати стійкий імунітет.

Шестеро дітей, і всі вакциновані

Такої ж думки дотримується і мама шістьох дітей Наталія Крис, що із Дубовецької ОТГ. Її діти вакциновані від усіх хвороб згідно з календарем щеплень. Жінка повністю підтримує вакцинацію і не розуміє батьків, які не роблять дітям щеплень.

«Не розумію батьків, які не вакцинують дітей, і переконана, що усі мої будуть мати щеплення. Зараз дуже багато хвороб, не від усіх є ліки, лиш вакцинація. То чому ж ризикувати здоров’ям?!” – пояснює жінка свою думку.

Інформацію про вакцинацію Наталія Крис читала у книжках, консультувалась із педіатром.

«Я вакциную за календарем щеплень обов‘язково. Підготовлюю дітей перед щепленням, пояснюю, що боляче не буде, читаю їм книжки. Тому проблем не було. Інколи дітки все ж боялись, тож після уколу я купувала їм щось смачненьке», – з усмішкою зазначає багатодітна мама.

Дітей перед фактом не ставлять

Підтримує вакцинацію дітей від поліомієліту та від інших хвороб і франківка Любов Семенчук, мама двох доньок. Дітям сім і майже два роки, останні щеплення (за віком) були минулого літа, відповідно, в сім і в півтора року.

«У нас дуже хороший педіатр, телефонує особисто чи пише на Вайбер, що настав час для ось такого щеплення, слід приходити. Зі старшою вдалося домовитися, і останнє щеплення обійшлося без сліз, на попереднє вона також йшла свідомо. Я ніколи не ставила дітей перед фактом. Вони обоє знали, що буде маленьке “коль”, але не більше, без зайвих деталей», – каже жінка.

Вона радить батькам: якщо є можливість, звісно, вакцину краще купити, ніж брати державну, вона зазвичай легше переноситься.

«До піврічного віку дуже рекомендую оральну вакцину від ротавірусу, вона не є в переліку обов’язкових, але нам з другою дитиною дуже допомогла, з першою ми, на жаль, не знали, що така є», – зазначає Любов Семенчук.

Стійкий імунітет

Та є і батьки, які не вакцинують дітей не тільки від поліомієліту, а й від інших хвороб. Франківка Надія – мама семирічного хлопчика. Її дитина не має жодної вакцини. Жінка хотіла зробити БЦЖ (щеплення від туберкульозу, проводиться на 3-5 добу після народження), та сталось так, що вакцини не було, а коли з’явилась, дитина потрапила до реанімації із ротавірусною інфекцією.

«Організм сина був дуже ослаблений, педіатр рекомендувала не робити щеплення. Та й ми вже згодом жодного не робили. Мій чоловік каже, що немає потреби робити щеплення – у сина стійкий імунітет, він мало хворіє, то й щеплень не треба», – говорить Надія.

На запитання, чи стикались вони з проблемою влаштування дитини у садок через відсутність обов’язкових щеплень, жінка відповідає заперечно.

«Коли ми влаштовували дитину у садок, то пройшли повний медогляд і мали довідку від лікаря, що дитину не можна вакцинувати. Син проходив два дні у садок, згодом чоловік наполіг на тому, щоб він його залишив. А як буде зі школою, не знаю, візьмуть однозначно, думаю», – переконана франківка.

Уляна ПИЛИПЕЦЬ