Президентка Товариства польсько-українського примирення Кароліна Романовська офіційно звернулася до Володимира Зеленського та Українського інституту національної пам’яті з проханням ексгумувати 18 людей, які загинули під час Волинської трагедії. Про це повідомляє Onet, передає Суспільне Культура.

Романовська подала приватний запит про ексгумацію останків в селі Угли Рівненської області. Серед 18 загиблих є і родичі президентки товариства.

“Розв’язання волинського питання — це єдиний спосіб забрати пропагандистське паливо Росії. Звичайно, Росія використовує тему Волині, але водночас ми вважаємо, що блокувати ексгумації скрізь просто недоцільно. Кожна людина повинна мати право на гідне безумовне поховання. Цього разу ми отримаємо згоду президента Зеленського чи Андрія Єрмака? Побачимо”, — розповіла Кароліна Романовська.

Інститут національної пам’яті Польщі дев’ять разів звертався з проханням про ексгумацію жертв Волинської трагедії, проте Україна відмовляла йому.

Що стало причиною заборони на ексгумацію для Польщі

Як пише Lb.ua, 26 квітня 2017 року польські націоналісти з погодженням місцевої влади та присутністю старости села Грушовичі в Підкарпатському воєводстві Польщі осквернили монумент повстанцям УПА. Вони нанесли символіку нацистських “СС” (дві блискавки) і поставили знак дорівнює слову УПА. Пізніше монумент знесли польські націоналісти. Пам’ятник спорудила в 1994 році українська меншина Польщі. Ці дії санкціонувала місцева влада, назвавши монумент “незаконно встановленим”.

Після цього українська влада заборонила полякам проводити ексгумацію, однак у 2019 році дозволила її за умови, що ексгумацію проводитимуть українські фахівці з польськими колегами, після “виконання необхідних формальностей”.

Що відомо про Волинську трагедію

Як пише УІНП, соціально-етнічне протистояння між українцями й поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки було підігріте нацистським та комуністичним тоталітарними режимами, щоб послабити польське й українське підпілля. Водночас сприяла зростанню міжнаціональної ворожнечі й тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої належали західноукраїнські землі. У 1930 році за наказом Пілсудського почалася пацифікація, яка супроводжувалася арештами, побиттями, вбивствами українців за етнічною ознакою.

Волинська трагедія — етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що спричиняла жертви серед цивільного населення як поляків, так і українців.

Встановлено імена близько 30 тисяч польських жертв та близько 10 тисяч українських жертв цих масових убивств.

Читайте також: Польща піднімала у повітря авіацію під час російського ракетного обстрілу України