Рідні полонених військових неодноразово наголосили на бездіяльності Червоного Хреста, який не виконує своїх обов’язків.

В Івано-Франківську на Вічевому майдані сьогодні, 22 вересня, відбулась мирна акція-нагадування про військовополонених маріупольського гарнізону, всіх полонених та зниклих безвісти захисників “Не мовчи. Полон вбиває”.

Такі акції відбулись у багатьох містах України. Організаторами є родини військовополонених, інформує “Галицький кореспондент“.

Співорганізаторка акції Ірина Іванова, мама військовополоненого азовця наголошує, що цей полон страшний, а не почесний. Розповідає про останній обмін полоненими: “З полону хлопці вийшли дуже страшні, глухими, німими, з відкритою формою туберкульозу. Від тортурів просто багато замкнулись і не хочуть спілкуватися”.

“Кого і куди з решти полонених розвезли невідомо. Тому що з Горлівки повивозили уже всіх, а куди саме – інформації у батьків немає. Ніхто до нас не дзвонить і не пише, а Червоний Хрест, то взагалі бездіяльна організація. Через це ми сьогодні будемо звертатися до Червоного Хреста, щоб вони вживали якихось заходів. А як ні – то складали свої повноваження, позаяк вони не виконують належно функції. Вони узагалі нічим не цікавляться, а навпаки збирають інформацію у рідних. Червоний Хрест не бере участі в обміні хлопців. А мали б прийти і зібрати інформацію про решту, хто залишився у полоні”, – зазначила мама азовця.

Вона додає, такі акції влаштовують, щоб нагадувати людям та владі про хлопців, яких чекають вдома.

Єдиний син зник безвісти

У мешканки Івано-Франківська Софії єдиний син зник безвісти. Воював з червня по жовтень 2023 року у Бахмутському районі. Уже 11 місяців про нього немає ніякої звістки. Жінка ділиться, що невідомість її вбиває.

“Лишитися самій на старість дуже важко. Він все мені допомагав. Ніхто про нього злого слова не скаже. Тепер зник і не знаю, як він. Чекаю, а до чого дочекаюся – не знаю. Живу і надіюсь до останнього, що може ще прийде. Я вже всюди подавала запити, але ніхто не може нічого сказати. Але іскорка є, що може десь на обміні буде. Ходжу на акції, аби щось добитись хоч таким способом”, – каже мама зниклого безвісти захисника.

Прийти на акцію, щоб підтримати рідних

Ветеран війни, учасник заходу наголошує, що такі акції – це свідома громадянська позиція. І це приклад того, що це нормально, коли люди приходять і підтримують тих, хто за нас боровся, гинув, і зараз перебуває в полоні.

Також захисник вважає, що важливо підтримувати рідних військових, аби вони знали, що не самі з цією проблемою.

“Я сьогодні прийшов зі своєю бабусею, якій 80 років. І вона змогла прийти і постояти тут зі мною. Чому інші не змогли – без матів тут не скажеш”, – додав ветеран.

Наприкінці акції учасники пройшлись стометрівкою разом з плакатами та прапорами, щоб вкотре нагадати містянам про бійців, яких не повертають з російського полону.

До теми: “Коли він сниться – не хочу прокидатись”: історія матері військовополоненого азовця з Прикарпаття

Особливий обмін: Україна повернула з полону РФ ще 49 захисників і цивільних