Перестало битися серце начальника групи персоналу штабу в/ч А7127, капітана Олександра Мірчука.
Мірчук Олександр Володимирович народився 8 березня 1972 року, після закінчення Галицької середньої загальноосвітньої школи з 1989 року по 1994 рік навчався у Львівському лісотехнічному інституті.
Працював головним інженером в обласному управлінні сільського господарства, згодом – в обласному бюро технічної інвентаризації. Олександр був люблячим сином, чоловіком, братом, турботливим батьком.
З 26 лютого 2022 року став на захист України. Свій громадянський обов’язок здійснював в складі 75 батальйону 102 бригади ТРО на Запорізькому напрямку. Олександр був там, куди покликало любляче серце до Батьківщини, де вирішується доля рідного народу.
“Він був вірним військовій присязі та українському народу, мужньо виконав військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу і незалежність. Він віддано боровся за кожен клаптик української землі. На жаль, його боротьба тут, на землі, завершена. Поділяємо душевний біль рідних нашого земляка: матері, дружини, сина та сестри”, – йдеться в дописі.
Парастас відбудеться сьогодні (субота, 10 травня) о 18:00 в місті Галич по вулиці С. Бандери, 55. Чин похорону розпочнеться у неділю, 11 травня, о 12:00 за тією ж адресою.
Що ви знаєте про ліногравюру? А що ви знаєте про чекання? Відповідь на перше питання знайти легше і швидше, тут навіть штучний інтелект не збреше. З іншим трохи складніше, бо жоден чат gpt не розкаже, як це і чому це, у жодному словнику не знайдеться слів, необхідних не для розуміння лексичного значення, а для
“Я не хочу так йти. А потім жити, постійно озираючись. Я хочу звільнитися нормально, щоб мені подякували, а не шукали”. Такі слова мені сказав Вова, коли ми якось говорили з ним про ситуацію із самовільним залишенням частини (сзч) військовослужбовцями. Я пишаюся, що він зробив такий вибір. Та водночас присутній страх того, що він може не
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного