Мабуть, з теперішніми цінами на медикаменти та хронічним недофінансуванням охорони здоров’я усі вже зрозуміли, що краще не хворіти. Однак хворобі цього не поясниш… Чотири роки тому в Івано-Франківську створили свого роду аналог страхової медицини – лікарняну касу, яка багатьом її членам вже стала у пригоді. 

 Поштовх до створення – бідність

Головний лікар Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні (ЦМКЛ) Тарас Масляк розповідає, що лікарняна каса – це добровільна незалежна громадська організація, яка була створена чотири роки тому як прототип страхової медицини. Її суть полягає у наданні допомоги членам організації, які потребують лікування.

За словами Масляка, основним поштовхом до створення лікарняної каси була бідність людей. Спершу її створювали для допомоги тільки медичним працівникам. «Пересічний громадянин, та й медики, які мають мізерну мінімальну платню, звісно ж хворіють. А охорона здоров’я за чисельністю працівників є однією з найбільших бюджетних установ. І більшість моїх підлеглих зверталися до мене з проханням допомогти з лікуванням. Треба було думати, як вийти з цієї ситуації», – продовжує він.

На сьогодні держава виділяє на медикаменти для одного хворого тільки 12 гривень, а на харчування – 16. Звісно, що, враховуючи ціни на ліки, ця сума є мізерною. Тому хворі йдуть в аптеку і купують ліки. Поїхавши в Луцьк на конференцію, франківські медики побачили, що там створена лікарняна каса, яка надає допомогу людям при лікуванні і в яку входять 12 тисяч осіб. А одна з перших лікарняних кас була створена в Житомирі. Зараз там – понад 7 тисяч осіб. «Ці лікарняні каси побудовані за польською системою. У Польщі спершу також були лікарняні каси, а потім вона перейшла на страхову медицину», – додає головний лікар ЦМКЛ.

Тож чотири роки тому і в Івано-Франківську створили ГО «Лікарняна каса МЕДІФ», куди увійшли спершу тільки медики. На початках перший внесок становив 50 грн., а щомісячна плата – 35 грн. Зараз перший внесок складає 55 грн., а щомісячний платіж – 50 грн. Діти членів організації приймаються за заявами батьків, без вступного внеску та зі щомісячним внесенням 35 грн. І коли людина потрапляє в лікарню, то вона вже не йде купувати ліки та не платить за обстеження. Усе це оплачує лікарняна каса. Для того, щоб вступити в лікарняну касу, треба прийти у ЦМКЛ, написати заяву і додати копії паспорта та ідентифікаційного коду.

«50 грн. на місяць – це небагато і не відчутно, але коли людина лягає в лікарню, то може пролікуватися на 2500-3000 грн. Ми стараємося майже стовідсотково забезпечити лікування. Навіть людям, які мали інфаркт, теж старалися повністю забезпечити лікування. Було, що й 20 тисяч ми фінансували. Якщо є можливість, то члени лікарняної каси мають покращені умови перебування в лікарні. Адже є палати п’ятимісні, а є чотири- і двомісні», – розповідає Тарас Масляк.

Скористатися допомогою лікарняної каси людина може тільки після трьох місяців членства у ній. За словами головного лікаря, такий поріг встановили тому, що деякі люди хитрували. «Наприклад, людина прийшла, дала 35 грн., захворіла, прооперувала жовчний міхур, а потім вийшла, – додає він. – Люди хитрують. Ми безкоштовно пролікували, а людина нас здурила».

Каса відкрита для всіх

Якщо спершу членами лікарняної каси були тільки медики, то за останні два роки до неї приєдналися працівники будівельної галузі, міськвиконкому, пенсіонери. Останніх є приблизно 10% від загальної кількості. Зараз членами організації є вже близько 3 тис. осіб. За чотири роки свого існування лікарняна каса пролікувала більше тисячі членів на понад 1,5 млн. гривень.

Як зауважує Тарас Масляк, лікування надається і фінансується не тільки в медзакладах міста. Договори укладаються і з установами інших міст та областей. Зокрема, укладені договори з лікарнями у Надвірній, Галичі, Богородчанах, Рожнятові, Коломиї. Окрім того, є договори і з усіма медичними установами міста та деякими обласними центрами, наприклад, Чернівцями й Ужгородом. Тому людина, наприклад, з Галицького району може звернутися в Галицьку ЦРЛ, сказати, що вона є членом лікарняної каси, і лікуватися там, а лікарняна каса потім перераховує цій лікарні кошти. Втім, якщо хворий з району бажає лікуватися в обласному центрі, то ніяких перешкод немає.

Наразі лікарняна каса фінансує тільки стаціонарне лікування та денний стаціонар у лікарні. Проте, як зазначає Масляк, якщо набереться трохи більше членів, то фінансуватиметься ще й денний стаціонар у поліклініках. У майбутньому планують фінансувати й амбулаторне лікування. Втім, не фінансуються з лікарняної каси за жодних умов косметологічні процедури, послуги стоматолога, лікування наркоманії та венеричних захворювань.

За словами Тараса Масляка, ліміту щодо кількості лікування немає. Скільки разів людина лягає в лікарню, стільки разів лікарняна каса й фінансує її  лікування. Щоправда, перевіряє, чи людина не хитрує. «Багато людей хитрують. Так, лікарняна каса піймала на цьому п’ятьох своїх членів. Люди спеціально йшли в стаціонар, щоб себе оздоровити. Тобто вони не хворі», – розповідає він.

З наступного року в лікарняній касі обіцяють запровадити низку інновацій. Наприклад, для людей, які перебувають в організації понад шість місяців, виготовлять пластикові карточки, що посвідчують особу. Також започаткують профілактичні огляди. «Наприклад, є структура, де членами лікарняної є сто осіб. Ми будемо раз на рік направляти туди нашу бригаду лікарів, яку замовить лікарняна каса. Медики проводитимуть обстеження людей, робитимуть аналізи, рентген, флюорографію, щоб виявити захворювання або запобігти їм», – ділиться планами Масляк.

Втім, буває, що люди виходять з лікарняної каси. Головний лікар ЦМКЛ розповідає, що за чотири роки вийшло сім осіб. Четверо – виїхали, а троє були незадоволені роботою лікарняної каси. «У попередні роки траплялося, що людина потрапляла в лікарню, а там не могли визначити, чи є вона членом лікарняної каси. Особливо у вихідні. Зараз ми вже вжили заходів, і якщо таке трапляється, то людям компенсовують гроші, які вони витратили», – запевняє він.

За словами виконавчого директора лікарняної каси Володимира Вовчука, хоч людина і може пролікуватися тільки на 2500 грн., однак у кожному четвертому випадку фінансується лікування на більшу суму. Для тих, які вступили ще 3-4 роки тому, але не користувалися послугами лікарняної каси, зробили бонус – членський внесок становить 35 грн., як і колись. Якщо ж людина не сплачує внески три місяці, її виключають з організації.

Вовчук запевнив, що лікарняна каса не закуповує ліки, а тільки перераховує за них кошти лікарні. Каже, це зроблено для того, щоб гроші не потрапляли безпосередньо комусь у руки та задля недопущення зловживань.

За його словами, лікарняна каса суттєво відрізняється від страхових компаній, які пропонують послуги в медицині. «Страхові компанії мають великий адмінперсонал, і 20% від сплати коштів людьми йде на адміністрування, а в лікарняній касі – тільки 4%. У нас на зарплаті лише бухгалтер. Всі решта працюють на громадських засадах. Ми як громадська організація є неприбутковою і не платимо податки. До того ж, страхові компанії не страхують хронічні хвороби», – наголосив він.

Втім, існують у лікарняній касі й деякі протиріччя. Так, Володимир Вовчук розповідає, що організацією роботи та наданням послуг членам займається правління, яке складається з семи осіб. Його очолює Тарас Масляк. Правління і приймає рішення, кому надати, наприклад, більшу допомогу. В той же час Масляк відхрещується від керівництва лікарняною касою. «Як я можу керувати нею? До мене вона не належить. Я розповідав про неї на оперативній нараді, бо мене попросив міський голова. Я до лікарняної каси не маю ніякого відношення», – запевняє він. Втім, згідно з державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ГО «Лікарняна каса МЕДІФ» є таки Тарас Масляк, а співзасновниками – Михайло Верес, Володимир Вовчук та Оксана Сікач.

До того ж, Тарас Масляк запевнив, що лікарняна каса наповнюється тільки за рахунок членських внесків. Однак у статуті цієї громадської організації, що розміщений на сайті ЦМКЛ, зазначено, що джерелами формування її майна та коштів є ще й безповоротна фінансова допомога.

Наталя ДЕРКЕВИЧ