25 лютого в Україні відзначається День інженерно-авіаційної служби авіації Збройних Сил України.

Винищувачі МіГ-29 знищують ударні дрони та крилаті ракети в повітрі, завдають ударів по окупантах на землі, виконують повітряне прикриття дій бомбардувальної авіації. Надзвичайно важливо, щоб системи та агрегати літака залишалися справними й не виходили з ладу в небі. Від цього залежить життя льотчика та успішність виконання бойових завдань.

Валерій Смеречанський – авіаційний технік 114 бригади тактичної авіації. Його завдання – готувати літаки до польотів.

Чоловік розповідає, що всі авіаційні техніки поводяться з літаками по-особливому, ретельно обслуговують і готують до важкої роботи в небі.

За декілька годин до польотів техніки вже працюють зі своїми літаками на аеродромі. Перевірка літака, діагностика систем, дозаправка, усунення можливих несправностей – усе це роблять з особливою ретельністю, адже будь-яка помилка може коштувати пілоту життя.

Технік зустрічає льотчика біля своєї крилатої бойової машини, вітає пілота і доповідає йому про готовність винищувача до польоту. Це особливі миті перед виконанням завдання в небі і для техніка, і для льотчика. Пілот приймає літак, разом з техніком виконує всі необхідні перевірки, вирушає у політ. Технік залишається на аеродромі і чекає. Після приземлення літака авіаційний технік знову приступає до роботи – виконує обслуговування крилатої бойової машини.

Син Валерія Смеречанського Іван – льотчик-винищувач. На його рахунку – понад 200 бойових вильотів. Більше сотні з них – польоти зі завданням знищити техніку і скупчення живої сили окупантів на землі. Він одним з перших застосовував керовані авіабомби та протирадіолокаційні ракети іноземного виробництва. Валерію Смеречанському доводилося готувати до польотів і літак сина.

«Дуже хвилювався за сина, коли обслуговував його літак перед вильотом на бойове завдання з оперативного аеродрому, а потім очікував на повернення. Ці емоції неможливо передати. Я дуже пишаюся Іваном!» – каже батько.

До теми: 100 днів пекла: історія прикарпатського захисника Петра Сушка, який вижив без повноцінної їжі, води та сну