У Калуші сусіди настільки посварилися із мешканкою, що не дозволяють їй вступити в об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Як живеться поза ОСББ і чи є можливість доєднатися до спільного управління, намагався з’ясувати «Галицький кореспондент».

Сусідам можна, жінці – ні

До редакції “Галицького кореспондента” звернулася мешканка Калуша Дарія Озар, будинок якої входить до ОСББ “Грушевського Калуш”. Каже, про його створення навіть не знала. Будинок, у якому вона проживає, розташований на вулиці Грушевського, 51. У ньому є п’ять квартир, три з яких входять в ОСББ, а дві – ні.

“Про створення ОСББ я дізналася випадково, – розповідає жінка. – Сусіди накрили пів будинку дахом, бо текло, і прийшли до мене, щоб я платила гроші. Ну, чекайте, ви накриваєте пів будинку, мені не накрили, то чого платити гроші? Після того падав дощ і мені залило хату. Я звернулася в міську раду, а вони мені дали відповідь, що мій будинок входить в ОСББ”.

Найбільшим порушенням своїх прав жінка називає те, що ОСББ не дає їй можливості узаконити прибудову.

“Нас просто викинули. От, якщо глянути на схему, то оцей чорний квадратик – це є землі ОСББ, отут моя стайня і гараж сусіда Олександра. Вони є, але тут їх не позначили, – розповідає жінка. – А мене не треба було, а нащо мене? Якщо включити мене, то треба дати шматок землі. А так зробили за моєю спиною. От як так мене викинути? Я роки тут прожила”.

Натомість сусіди Дарії побудували декілька будівель позаду будинку, які також турбують Дарію. Мовляв, іншим можна, а їй – ні.

“Ростислав побудував будинок, а на документах він позначений як стайня, – наголосила Дарія. – Ще один сусід побудував гараж: частково заслонив вікна будинку. Ще ми мали вихід з нього на вулицю, а він це загородив гаражем. Якби була пожежа, то нема доступу. Вони це все якось узаконили, але гараж має бути на 10 метрів від будинку, а тут він дуже близько”.

Дарія Озар підкреслює, що навіть поліцію викликала, але ті нічим не можуть допомогти. З одного боку, у сусідів все законно, а з іншого – з порушеннями.

Приховали свідомо

Каріна Сасник, голова створеного ОСББ, зізнається, що дійсно не повідомляли сусідці про створення ОСББ. “Більшість квартир були за створення, – пояснила голова. – А ми не знали, чи повідомляти, щоб потім не було гірше. Не знали, куди вона побіжить на щось жалітись”.

Каріна Сасник зазначає, що більшість сусідів конфліктують з Дарією. А причиною для цього стало те, що сусідка часто скаржилася. Зокрема, деякі сусіди отримували штрафи за те, що незаконно побудували споруду.

“Тому ми вирішили це все узаконити, – розповідає голова ОСББ. – А для цього потрібно було ту землю, на якій розміщене будівництво, взяти в оренду у міської влади. Тож ми вирішили створити ОСББ. Загалом, у нашому будинку п’ять квартир. В одній із них претендент на квартиру ще не набув права власності, то нас було четверо. Але жінку, яка постійно вставляла палиці в колеса і чинила “вічні козні”, ми, представники, не взяли. І втрьох зареєстрували ОСББ”.

Також Каріна Сасник запевняє, що всі будівлі, про які говорила сусідка-скаржниця, відповідно узаконені. А на скарги калушанки в інстанціях вже ніхто не реагує.

“Це не будинок, а побудований сарай. Ніхто там нічого не будує. Навіщо Ростиславу будинок, якщо у нього є квартира? Ну, для неї це будинок, – наголосила голова. – На гараж теж є документи”.

Ображені сусіди

Голова ОСББ пояснила, чому деяких прибудов, включно з сараєм Дарії, немає на схемі.

“По-перше, її сарай не має фундаменту. Також за кожну свою будівлю ми оплачували відповідну суму. Якщо вона хоче, то може в будь-який момент його узаконити, сплативши кошти, – розповіла Каріна. – Зараз її сарай незаконний. Через неї штрафували хлопців, які щось будували, а на неї просто ніхто не писав заяви. Стоїть собі, і хай стоїть”.

Через те, що будинок, розміщений на вулиці Грушевського, 51, не є великим, квартплату люди не сплачують. Вони збирають між собою кошти, щоб оплатити певний вид робіт.

“Перший раз, приблизно років 10 тому, коли ми перекривали дах самостійно, то ні вона, ні перша квартира не вносили кошти, тому ми перекрили тільки пів будинку, – пригадала Каріна Сасник. – Їй тоді не текло, але коли вже ми створили ОСББ і сплатили 5% за перекриття даху, то перекрили будинок повністю”.

Також Каріна Сасник зауважила, що Дарія теж хотіла вступити в ОСББ. І це питання вона навіть виносила на збори власників квартир, але сусіди на неї настільки ображені, що відмовили їй у вступі.

“Я говорила хлопцям, може, включити її, а вони кажуть: “Ми стільки штрафів через неї платили, нічого доброго від неї не дочекаєшся”, – пояснює голова ОСББ. – Тому поки що буде так”.

Всі мали знати

У Калуші є 45 ОСББ, для яких створені різні програми підтримки. Зокрема, з міського бюджету виділяються кошти на співфінансування ремонту будинку. Для цього будівля повинна мати не менше 10 років із дня введення в експлуатацію. Якщо люди звертаються по допомогу, то вносять свою частку. Чим старіший будинок, тим менший розмір суми, яку вносять мешканці. Загалом є спеціальна шкала від 30% до 5%. Якщо будинку понад 70 років, то люди оплачують тільки 5% від суми потрібного ремонту.

“Головою ОСББ може бути будь-яка людина, яка навіть не проживає в цьому будинку, – пояснює Богдан Сасник, заступник начальника управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради. – Але бажано, щоб вона була жильцем, адже тоді вона знає, хто проживає в будинку, хто жив, знає про сусідські відносини”.

На запитання, чи повинні всі мешканці будинку знати про створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, Богдан відповів ствердно.

“Абсолютно всі мають знати. Згідно з законом про ОСББ, мешканці мають бути повідомлені, – зауважив управлінець. – Офіційно потрібно повідомити за 14 днів належним чином кожну особу. Ініціативна група має обходити кожного мешканця, клеїти відповідні оголошення на дверях, роздавати письмові повідомлення або просто сповістити по телефону чи поштою”.

Шукати компроміс

Геннадій Пономаренко, заступник директора департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради, переконує, що, попри конфлікти, Дарія Озар все-таки може активно працювати в ОСББ.

“Немає такого поняття, як взяли чи не взяли, – пояснює Геннадій. – Якщо людина є співвласником будь-якого приміщення в будинку, який входить в ОСББ, вона є його учасником. Їй нікуди не треба проситися, бо вона є повноправним учасником цього процесу. Вона може брати участь у всьому, ініціювати збори, голосувати і має право на певні рішення, підписи тощо”.

Також Геннадій зауважив, що є два варіанти прийняття рішень у самому ОСББ. Якщо якісь прості питання вирішуються простою більшістю, то важливіші – двома третинами.

“Якщо справді є така ситуація, коли її ігнорують, то вона може подати запит на реєстраційну службу, щоб їй надали документи по реєстрації цього ОСББ», – радить чиновник.

За словами Геннадія Пономаренка, такі конфлікти є міжособистісними і їх варто вирішувати мирно. “Просто треба сідати, домовлятися і знаходити якийсь компроміс”, – каже він.

Світлана ТИМЧУК