Чому деякі люди тяжіють до накопичення зайвих речей і чому так важко їх позбутися?

Не так давно я потрапила на одну з програм особистісного розвитку. І одним із практичних домашніх завдань було таке: за одне прибирання позбутися 100 зайвих речей. Ось тут я і зависла.

Це виявилося неможливою місією для мене. Це при тому, що, кладучи руку на серце, я усвідомлюю, що у моїй хаті є певна захаращеність і без частини тих речей, які мене оточують, мій простір став би чистішим і світлішим.

Розумію, усвідомлюю, але на ділі ніби вмикається якийсь захисно-ощадний режим. Ось це ще може постояти тут, ось цю футболку я можу ще в гори вдягнути, а цю сто двадцять першу мушлю я привезла з Одеси, це ж на пам’ять…

В результаті ледве вдалося назбирати 21 непотрібну річ. П’яту частину з того, що мало б бути.

Про що каже «закон порожнечі»

Чому ж ми так прив’язуємося до речей? Чому навіть тоді, коли вони не є надто потрібними, нам все одно важко їх позбутися?

«Справді, багатьом важко позбутися старих речей, бо вони є для нас джерелом комфорту, безпеки і спогадів, якихось емоцій, – пояснює Альона Головіна, психологиня, гештальт-терапевтка. – Наприклад, та сама стара футболка нагадує нам літній день, коли ми здійснили, наприклад, підйом на Говерлу. І, дивлячись на неї, ми знову і знову переживаємо емоції того дня».

Але все добре в міру. Напевно, жінки мене зараз зрозуміють: повна шафа речей, а вдягнути нема що. А все тому, що більшість речей вже відіграли свою роль у нашому житті. Вони були потрібні у той момент, коли ми їх вдягнули.

Крім того, наше тіло з часом змінюється, тож речі стають нам затісними (чи завеликими, всяке буває), не пасують до нового стилю, нової зачіски, нової посади.

Більшість речей з вашої шафи вже давно немодні – зізнайтеся собі в цьому. Або тому, що куплені кільканадцять років тому, або просто ви не купували нових, адже їх банально нема куди покласти.

Відомо, що існує так званий закон порожнечі. Він говорить про те, що Всесвіт не терпить порожнечі, а тому намагається її заповнити. Іншими словами, якщо вам потрібні нові мешти, викиньте старі. Нове приходить лише тоді, коли ви позбудетеся старого.

Є ще й таке правило: якщо річ не знадобилася впродовж року-двох, вона, скоріше за все, не знадобиться вже ніколи.

Врешті, речі мають властивість псуватися (на щастя) – бруднитися, розтягуватися, рватися, проїдатися міллю…

Звідки той «плюшкінізм»?

Певно, кожен з нас знає людей, які роками накопичують непотрібні речі. Це можуть бути старі газети, коробки з-під цукерок, порожні пляшки від шампунів, баночки з-під парфумів, пластикові стаканчики з-під йогуртів. Як правило, пояснення таке: «А може, знадобиться».

«Якщо людина тяжіє до накопичення непотрібних речей, це може бути проявом психічного розладу, – долучається до пояснень Геннадій Мустафаєв, психіатр, кандидат психологічних наук. – У науці патологічне накопичення відоме під назвою силогоманія, або феномен Плюшкіна.

Патологічним накопичення стає тоді, коли людина не може відповісти, навіщо купує та зберігає купи непотребу, коли він починає займати весь її життєвий простір, заважає іншим».

До речі, проявом силогоманії є знайомий багатьом шопоголізм. Це купівля заради купівлі. І часто хата після такого поповнюється непотрібними речами, купленими, бо «була акція».

Робимо рокірування

Це окрема і дуже болісна тема. У багатьох полички завалені мушлями чи чашками, привезеними з курортів. А буває, що подарунки нам не подобаються чи не підходять, але, боячись образити того, хто подарував, ми ставимо якусь не потрібну нам вазу на видне місце.

«У такому випадку треба розділити сувеніри чи подарунки на частини – більшу з них сховати, а виставити назовні меншу. Час від часу можна робити рокірування. Так і інтер’єр зміниться, і сувеніри не припорошуватимуться, і настрій покращиться завдяки новим емоціям та спогадам, – радить Альона Головіна. – Сортуючи їх, ми певним чином розділяємо життя на минуле і майбутнє, з чимось прощаємося, і це дає нам якийсь психологічний ресурс».

Чому важливо розвантажувати дім від зайвих речей

Зайві речі забирають не лише наш життєвий простір, а й енергію. Про це говорять і психологи, і спеціалісти з фен-шуй.  До слова, останні пояснюють, що успішність чи неуспішність людини багато в чому залежить від того, в якому стані її помешкання. Якщо дім захаращений, то й енергія успіху не може вільно циркулювати.

Тому важливо час від часу чистити свій дім від непотребу, викидаючи все зайве.

«Зайві речі не просто забирають у нас нашу ж територію, вони захаращують не лише середовище, а й наші емоції, думки, життя, – каже психологиня. – Ось чому час від часу треба влаштовувати  «розвантажувальні дні» – розчищати антресолі, балкони, гаражі, куди ми зносимо усілякий мотлох».

Пам’ятайте: здійснюючи очищення на зовнішньому рівні, ми робимо можливими внутрішні зміни. Тож якщо хочете позитивних змін у житті – звільніть для них місце.

Як визначити оте «зайве»

Критично огляньте своє житло. У більшості випадків ви маєте визнати: воно заповнене речами, якими ми не користуємося. Крім того, точно знайдеться старий і давно забутий непотріб, до якого просто не доходять руки (поламана побутова техніка, яку колись відклали, щоб відремонтувати,  якісь старі немодні речі, які хотіли перешити).

Між тим, східна мудрість каже, що поламані речі продукують енергію руйнування – вони створюють негативну енергетику, сприяють застою в житті та навіть негативно впливають на здоров’я.

Обов’язково слід викинути надщерблений посуд (чашки без вушок, тарілки з тріщинами, чайники з пошкодженими носиками, діряві каструлі), старі газети і журнали (повірте, ви навряд чи будете їх перечитувати), сухі або штучні квіти (їх взагалі не повинно бути вдома), порожні банки з-під шампунів чи парфумів, тріснуті дзеркала або скло у вікнах (вони не тільки несуть негативну енергію, а ще й можуть бути небезпечними для здоров’я чи життя).

Рекомендується позбуватися тих предметів одягу, які ви не носили два останні роки. Нині є багато пунктів збору для малозабезпечених людей, куди це можна віднести. Не носіть стоптані тапочки – викидайте їх без жалю.

Недарма кажуть: геть мотлох із шафи – піде мотлох із життя.

Отже, акція «100 зайвих речей». Починаємо.

1. Старий одяг, який ви не вдягали два роки, з якого ви виросли або який вам вже не пасує, зберіть у пакет і віднесіть у пункт збору для потребуючих. Крім очищення місця, у вас ще й буде почуття виконаного суспільного обов’язку.
2. Зіпсуті, порвані, брудні речі просто викиньте. Або пустіть на ганчірки.
3. Зношене взуття викидайте без жалю – воно вже відслужило своє. Віддавати бідним діряві черевики не треба – це не добро, а знущання.
4. Іграшки, якими ваша дитина вже не бавиться, але вони займають половину кімнати, також варто відсортувати. Якісь залиште на згадку, якісь віддайте у найближчий дитсадок або у благодійний фонд при лікарні.
5. Поламані речі і техніку треба або відразу ж ремонтувати, або негайно викидати. Не треба залишати її до часу, “поки руки дійдуть”. Як правило, руки ніколи не доходять.
6. Не спіть на старих диванах, ліжках, матрацах (максимальний термін придатності ліжка або дивана – 10 років). Викиньте старі подушки, перини, матраци, залишені у спадок від «коханої бабці».
7. Не тримайте “псевдоархіви” з начебто потрібних папірців, квитанцій, вирізок, чеків. Якщо раніше квитанції треба було зберігати до трьох років, то тепер більшість із них дублюється в онлайн-режимі.
8. Не залишайте минулорічних календарів, рекламних каталогів. Усе це непотріб, який тягне вас назад.
9. Ніщо не накопичує пилюку краще за старі книги. Зробіть бібліографію, проведіть інвентаризацію книжок. Як правило, більшу частину з них ви навіть не читали. А деякі придбали взагалі випадково. Частину роздайте (віднесіть у бібліотеки, у лікарні) або продайте (є групи у соцмережах для продажу чи обміну книг, онлайн-магазини тощо). Залиште лише ті, які потрібні вам для духовного розвитку сьогодні.
10. Штучні та сухі квіти асоціюються із застоєм, це атрибут цвинтарів. Крім того, вони збирають пилюку. Краще придбайте горщики з рослинами або періодично тіште себе гарним букетом. Так ви наповните свій дім новими барвами, а це покращить настрій та життєвий тонус.
11. Диявол ховається у дрібницях, пам’ятайте. Тому, не роздумуючи, викидайте ручки, що не пишуть, висохлі фломастери та фарби, кольорові стрічки від подарунків або папір для пакування, використані батарейки, старі зубні щітки, торбинки, баночки з висохлим лаком для нігтів (у кожного свій «фетиш»).
12. Перевірте склад аптечки. Впевнена, ви з подивом виявите, що у третини ліків закінчився термін придатності. Зберіть їх в окремий пакет і добре обмотайте ще кількома, щоб на вулиці їх випадково не підібрали діти чи тварини.
13. Дівчата, переберіть свою косметичку! Косметологічні засоби також мають термін придатності. Помади, креми, тіні, лосьйони, тоніки – чим коротший термін придатності, тим краще.
14. Якщо ви «загубили» річ, а через рік знайшли – краще віддайте її. Вам вона точно не потрібна.
15. Позбудьтеся тріснутого посуду, старих каструль, а також предметів, подарованих людиною, яка вам неприємна. До слова: не тримайте новий посуд у серванті – їжте з гарного посуду, пийте з кришталевих склянок. Це ж ваше єдине життя!
16. Позбуваючись зайвого, правильно обирайте спосіб. Будьте свідомими. Старі газети здайте на макулатуру, використані батарейки та ртутні лампи – у спеціальні пункти прийому. Навіть новорічні ялинки після використання можна віднести на утилізацію, а не просто викинути на смітник. Загалом, виносячи непотріб, сортуйте окремо скло, пластик, папір. Так ви даєте шанс своєму непотребу отримати друге життя. І будете «екофрендлі».
17. Найкраща профілактика від захаращення – не купувати зайвого. Навіть «по акції» чи «зі знижкою». Навіть якщо «може, знадобиться». Навіть якщо «я схудну і влізу в цю сукню».
18. Пам’ятайте про закон порожнечі. Нове прийде лише тоді, коли ви звільните для нього місце.
19. А ще постійно щось змінюйте вдома, переставляйте меблі, змінюйте колір штор чи жалюзей, переклеюйте шпалери – це оновлюватиме інтер’єр і енергію. Врешті ви знайдете той варіант, в якому вам найбільш комфортно.
20. Знайте, що, здійснюючи очищення на зовнішньому рівні, ми сприяємо внутрішнім змінам. Хочете позитивних змін у житті – звільніть для них місце.

Марина ФРОСТ

До речі

Іванофранківка Наталія Сербин, відома у місті активістка та блогерка, уже близько року живе, послуговуючись мінімумом речей.

«Життя надто коротке, аби витрачати час на обслуговування речей, – каже вона. – Всі ми в цьому світі тимчасово, тому для життя потрібно небагато, а часу, аби це усвідомити, інколи потрібно немало. Мене до цього привели зміни в особистому житті, власні пережиття, втрати матеріальні та людські. Тому моє матеріальне життя вміщається в одну валізу, я точно знаю, що їжі потрібно небагато, але важливо подбати, щоб було з ким поснідати та повечеряти, одяг має бути чистим, а тіло здоровим. Речі мають служити нам,  а не ми їм. Світ швидко змінюється, тому маємо бути легкі на підйом».