Новий закон про працю уряд вважає прогресивним, а самі працівники – узаконеним рабством. Так висловлювалися ті, хто прийшов під стіни облдержадміністрації в Івано-Франківську. Понад 3000 представників  виробничої та бюджетної сфери вийшли на підтримку всеукраїнського страйку, бо, як вони вважають, новий закон «Про працю» не дасть працювати майже нікому.

Тисячний протест

У четвер, 30 січня, тисячі людей прийшли до Білого дому, щоб відстояти свої права. Освітяни калатали у шкільні дзвоники, медики, залізничники та представники інших професій тримали у руках плакати. Деякі транспаранти написані від руки, інші – друковані, були навіть трішки затерті, бо вже не вперше робітники виходять на вулиці під гаслами «Рабами ми не будемо», «Медикам – гідну оплату та належні умови праці», «Здорова нація – сильна держава», «Ціни у нас європейські, зарплата – жебрацька».

Втім цього разу, кажуть у профспілках, тема протесту дуже важлива, бо нові закони містять чимало негативних для працівників моментів. Скажімо, думку профспілок працедавці, згідно з новим законом, не враховуватимуть, тож вони не зможуть захистити робітників.

Український уряд вніс на розгляд парламенту проєкт закону про працю напередодні Нового року, оскільки чинний був прийнятий ще в радянські часи – у 1971 році. Хоча уряд називає новий закон прогресивним, люди вважають його рабським, бо окремі пункти суттєво обмежують права українців.

«Утаємничено від профспілок, роботодавців і працездатних громадян розроблено і внесено до парламенту проєкт Закону “Про працю” (№2708), яким скасовується чинний Кодекс законів про працю, закони про оплату праці, та відпустки, втричі скорочується кількість захисних норм, руйнується система законодавчого захисту трудових прав працівників, закривається захищена трудова перспектива для молоді», – йдеться у тексті резолюції, яку прийняли на мітингу професійних спілок Івано-Франківської області на захист трудових і соціально-економічних прав людини праці.

Учасники всеукраїнського страйку вимагали розпочати у форматі тристороннього соціального діалогу роботу над справедливою трудовою реформою спільно з всеукраїнськими репрезентативними об’єднаннями профспілок і об’єднаннями роботодавців у повній відповідності до Конституції України, міжнародних зобов’язань держави щодо євроінтеграційного курсу за участю експертів Міжнародної організації праці.

У прикарпатській резолюції також вимагають негайно звільнити Міністра економіки Тимофія Милованова за ініціативи та рішення, що підривають розвиток економіки і систему соціального захисту, провокують загострення протистояння в суспільстві.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов у ефірі «Свободи слова» Савіка Шустера розповів, що в Україні процвітає ІТ-сфера, на яку треба рівнятися, адже там є можливість працювати на кількох працедавців, є можливість тривалих відряджень та роботи з дому. Новий законопроєкт він (як ініціатор) вважає хорошим, бо працівника захищатиме трудова угода. Не бачить він негативу і в тому, що буде знято обмеження щодо восьмигодинного робочого дня, а замість двох вихідних може бути один.

Голова профспілок Івано-Франківської області Юрій Басюк розповідає, що протягом двох десятиліть профспілки, роботодавці, влада напрацьовували зміни до Трудового кодексу.

«На жаль, сьогоднішній уряд, ігноруючи усі міжнародні норми, одноосібно і приховано розробив новий законопроєкт і виніс його на розгляд ВРУ. Він значно обмежує права людини, яка працює, порівняно навіть з радянським трудовим кодексом. Ми не заперечуємо, що реформувати законодавство справді треба, але якщо вже ми проголосили рух у Європу, то люди хочуть жити за тими стандартами і так розбудовувати Україну, як це робиться у цивілізованих країнах світу», – пояснює профспілковий лідер.

На його думку, запропоновані урядом зміни дозволять роботодавцям робити практично усе, що їм заманеться. Молодь у таких умовах буде змушена виїжджати за кордон і розвивати економіку інших держав.

Що каже новий закон

Чому ж новий закон про працю викликає так багато дискусій і недовіри?

Згідно із законопроєктом №2708 “Про працю” від 28 грудня 2019 року, відносини між роботодавцем та працівником визначатиме трудовий договір, його можна буде укласти як письмово, так і в електронному форматі. У чинному законодавстві існує лише три види договорів – строковий, безстроковий та на час виконання робіт, у новому законі їх передбачено сім. Саме у договорі повинні бути прописані права та обов’язки, відповідальність обох сторін, опис роботи та тривалість робочого дня, відпочинку та відпустки тощо.

Звільнитися із роботи тепер можна буде, не чекаючи двох тижнів. В той самий час роботодавець може звільнити підлеглого негайно, заплативши штраф, і робити це можна буде, зокрема, через засоби електронного зв’язку, наприклад, у месенджері.

Тривалість робочого часу, як і в чинному законодавстві, не може перевищувати 40 годин, але не за тиждень, а протягом кожного семиденного періоду. Тобто можна буде обговорити графік із роботодавцем, але відпочинок між змінами не має бути менший за 12 годин. Це робить можливим шестиденний робочий тиждень, замість обов’язкових двох вихідних, які людина має зараз.

За понаднормову працю більше не платитимуть 100%, пропонують оплату щонайменше на 20% вищу за ставку. Зникнуть і обов’язкові 4% робочих місць для людей з інвалідністю.

За працівниками у декреті, тими, хто йде на строкову військову службу чи за контрактом, військову службу під час мобілізації, зберігатимуть місце роботи і посаду. Також буде так званий учнівський договір для учнів та студентів.

Профспілки не планують ліквідовувати, хоча їх і не залучили до обговорення законопроєкту.

Обговорення або страйк

Андрій Дем’янчук, голова Івано-Франківської міської організації профспілки працівників освіти і науки України, пояснює, що все почалось ще 16 січня зі всеукраїнського віча у Києві, на яке запросили президента, прем’єр-міністра та голову ВРУ, щоб керівники держави пояснили, чому під час трудової реформи до обговорення не включили представників профспілок. Однак ніхто з представників влади не прийшов. Тоді було оголошено про підготовку до всеукраїнського страйку.

«У законодавстві прописано так, що на підприємстві чи в будь-якій іншій установі, ми можемо процедуру щодо початку страйку тягнути близько 40 днів,. Це питання зачіпає не лише бюджетну сферу, тож якщо діяти повномасштабно, країна може просто бути паралізована», – наголошує Дем’янчук.

Марта БАРАНЕЦЬКА