На Прикарпатті діє ініціатива, учасники якої переконані в тому, що наші суди та міські ради – недійсні, бо неправильно створені, а тому їх слід ліквідувати. Наміри цих активістів серйозні, вони не обмежуються розмовами на кухні, а діють. Пишуть листи у франківські, всеукраїнські та міжнародні структури, скрупульозно вчитуються в Європейську хартію місцевого самоврядування, Конституцію України та Цивільний кодекс і по-своєму трактують законодавство.

 

Гроші – громаді

Ці люди називають себе «територіальною громадою» і різняться від інших представників громади Івано-Франківська тим, що вони зареєстровані, мають статут, декларацію і однодумців. Наразі у франківській ініціативній групі є майже сотня активістів. Але це ще не все, бо й по області в них починають з’являтися спільники.

Як розповідає голова «Територіальної громади українського народу міста Івано-Франківська» Олександра Романчак, вона ще рік тому говорила голові Івано-Франківської ОДА Олегові Гончаруку про те, що слід підтримувати їхню ініціативу та попрацювати разом з ними. Так Євросоюз дасть кошти і на їх становлення, і на дороги, і на інші потреби.

«Я навела приклад, що в мене була розмова з одним представником Євросоюзу. Це людина високого рівня, коли «двадцятки» світові збираються, то цей німець там присутній, – каже пані Олександра. – Ми говорили по скайпу, завдяки моєму колезі. І голова Всеукраїнської видавничої православної місії тоді сказав, що вони б уже давно давали кошти, але в нас не зареєстровані територіальні громади. А з нашою олігархічною владою вони працювати не хочуть, бо ті отримують 17 млрд доларів і за п’ять місяців їх крадуть…»

«Територіальна громада» провела збори, прийняла установчі положення, регламент, декларацію, обрала голову і шляхом повідомлення затвердила все це. Вона має печатку, але не є юридичною особою публічного права, тобто не уповноважена виконувати функції держави.

Голова «територіальної громади» запевняє, що діяла відповідно до Європейської хартії, так, як це робили у Франції, Канаді, Польщі і навкруги. Мінімальний кворум – 50 осіб. На їхніх зборах було 53 людей.

Тепер постає питання щодо створення інших громад. В місті, де нема мікрорайонів, слід поділити містян за поштовими відділеннями, каже Олександра Романчак. Скільки є поштових відділень, стільки мало би бути й ініціатив. Всі вони мають зібрати осередки по 50 людей і ставати народними представниками. Так будуть утворюватися «безбалансові відділення територіальної громади міста».

«У нас, наприклад, є корупційний скандал, а ніхто не може зняти президента, прем’єра чи міністра оборони, бо кажуть, що нема механізму, – акцентує пані Олександра. – А знаєте, чому нема? Бо в нас за Конституцією не створений первинний об’єкт державної влади. От є територіальні громади, але вони без юридичного статусу. А якщо ми хочемо навести порядок і отримати кошти, то ми повинні бути юридичною особою».

 

Нема ради

Отже, одна «територіальна громада» є, а інші відділення з часом будуть. Але пані Олександра чекати на них не може, а працює далі. Наступними її кроками є створення Комітету виборців, Комітету народних представників, а далі – Рахункового комітету (аналог податкової) та Комітету народних засідателів і присяжних.

Суди для «територіальної громади» – то окрема тема. На їхню думку, Івано-Франківський міський суд не створений, тож його треба… ліквідувати. Олександра Романчак дала запит, в якому попросила надати їхні правоустановчі документи. Так вона з’ясувала, що указу президента про створення суду нема.

«Президент має видати указ відповідно до закону про судовий устрій, а Голова Верховного Суду України мав подати подання, а до Голови ВСУ мали подати територіальні громади, – наголошує пані Романчак. – А вони не були створені і не було кому зробити подання. Ви розумієте, який прецедент стався?! У нас органи не створені, міської ради теж нема. Бо мав бути засновник, а це територіальна громада. Це злочин! Конституція – це головний закон. І люди, які його не виконували, мають бути притягнені до кримінальної відповідальності».

Отже, «територіальна громада» хоче створювати всі органи по-новому. Такі активісти є й в інших областях. Вони планують мати своїх прокурорів, слідчих, суддів і приймати рішення, які має підписувати голова Комітету виборців… А одним із найважливіших завдань «територіальних громад» є повернення народу боргу.

«16 липня 1990 року все, що було державним, стало власністю українського народу. Тобто все: надра, земля, заводи, фабрики, повітря – належить народу. Були продані тільки корпоративні права на управління», – переконує активістка. За її словами, тоді, у 1990 році, всі громадяни України ніби отримали спадщину, але її не оформили. А тому спадщину розкрадають…

«Я подала в ОДА пропозицію: шановні, знаходьте в кожному селі чи місті або голову населеного пункту, або директора школи і реєструйте територіальні громади. Далі отримуйте печатку і працюйте, – розповідає Олександра Романчак. – А далі ми відкриваємо комунальний банк і ЄС заходить з грошима сюди. Так кожній територіальній громаді буде виділено по 1 млн євро на формування органів»…

 

За прикладом «совка»

Активіст цієї «територіальної громади» Степан Воляр є противником реформи децентралізації. Він переконує, що все, що робиться зараз, – робиться за прикладом «совка». І все це має чітку мету – скупити землі.

«От є Печеніжинська громада, – каже він. – Хоча насправді – це колгосп. Туди йдуть фінанси з Києва, допомагають їм і переконують, що там файно. Мовляв, навкруги злидні, а в одному місці колгосп – і ніби добре. А насправді все це робить олігархат, який хоче скупити землі».

На думку пана Степана, майже 500 територіальних одиниць (села, селища) зараз навмисно об’єднують у 53 об’єднані територіальні громади (ОТГ). Адже на меті – продаж мільйонів гектарів та використання адмінресурсу. Домовитися з 477 головами сільрад – важко, а от із 53 керівниками ОТГ – більш реально.

«Ці грантожери, які займаються реформою, самі нічого не знають, – переконаний Воляр. – Чому не зробити по-людськи? От є у нас село Горигляди, яке за радянських часів віддали у Тернопільську область, а вони і досі їздять в лікарню в Івано-Франківськ. То ці люди, які отримують гроші за ці гранти, мали б поїхати у Горигляди і спитати: хочуть вони залишитися в Тернопільській області чи, може б, повернути їх в Івано-Франківську?»

На думку активіста, це прекрасно, що Україна хоче європеїзуватися. Втім, слід не робити олігархічну авантюру, а кожне село, кожний населений пункт має отримати «право юридичної особи публічного права». Після цього громада має отримати печатку та землю і вже потім вирішувати, чи об’єднуватися їй і з ким.

«Зараз совкова система, – вважає чоловік. – Що зробив Володя Лєнін? Він брехав. Щоб загнати людей, казав: «Зємлю – крестьянам, фабрікі – рабочім, власть – совєтам». А Європейська хартія не так передбачає місцеве самоврядування. Має бути печатка і громада. Ти приїхав до мене гравій копати, а я поставив шлагбаум, бо це моя сільська земля. І справа не в тому, чи дозволив сільський голова, а в тому, що сказала про це територіальна громада».

 

А це вже кримінал

Експерт Українського незалежного центру політичних досліджень і Реанімаційного пакету реформ Іван Лукеря розповідає, що цей рух, дійсно, є не тільки на Прикарпатті, а й по всій Україні. Втім, він не масовий, а по селах є тільки поодинокі випадки таких ініціатив. Проте, каже він, все одно слід розуміти, що люди, які пропагують цю ідею, працюють не в правовому полі.

«Потрібно чітко розуміти, що людина, яка оголосила себе на зборах громади головою і заявила про створення громади як окремої юридичної особи публічного права, прямо порушує Кримінальний кодекс України і статтю «самоуправство», – акцентує Лукеря. – Тобто бере повноваження, які їй не даються по закону, тобто після виборів. За це передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі».

Експерт переконує, що Конституція України говорить про те, що територіальною громадою є жителі, які проживають спільно на території села, селища, міста. Відповідно окремо їх створювати не треба. А Цивільний кодекс не передбачає створення юридичних осіб публічного права…

«Колись був рух Віктора Медведчука «Український вибір», – пригадує керівник Регіонального відділення Інституту політичної освіти Тарас Случик. – Він більше діяв на Сході, ніж на Заході. Так Медведчук намагався будувати паралельні структури влади. Він як юрист колись давно придумав ідею, щоб об’єднати людей навколо думки, що органи місцевого самоврядування нелегітимні, поки вони не будуть мати зареєстрований статут територіальної громади».

Він каже, що зараз ця ідея поширилася по всій країні, особливо у Львові. Вони говорять про те, що місцева влада нелегітимна, суди нелегітимні і вони не мали права приймати жодні земельні чи комунальні рішення, тому що вони не мали статуту і не були зареєстровані як публічна особа права. На думку Случика, особи, які цим займаються, це люди, які або програли вибори і намагаються так тиснути на владу, або з різних причин вірять в ідею, або свідомо будують паралельні структури влади.

«З реформою децентралізації ці ідеї підсилилися, – зауважує він, – тому що в нас створюються ОТГ, які також ухвалюють новий статут. І таким методом вони часто, замість того, щоб посприяти децентралізації і дати шанс невеличким селам та громадам отримати необхідне, навпаки, роблять все, щоб зупинити децентралізацію і будувати паралельні структури влади та тиснути на сільських голів».

Здебільшого все це відбувається у селах, тому що там люди не мають політичної освіти. Проте так не можна робити, адже це підриває структуру місцевого самоврядування і не вирішує жодних проблем.

«Це нічого не змінить, бо озеро як забудовували, так і будуть забудовувати, – вважає Случик. – А міська рада як приймала рішення, так і буде приймати. Це просто певний механізм для людей, які програли вибори і вірять, що це врятує країну. Є люди, які думають, що це дозволить повернути їхні земельні ділянки, які були віддані в оренду, чи повернуть щось у комунальну власність, але це не так».

 

Витік сепаратизму

Тарас Случик вважає, що з юридичного боку ці люди створюють паралельний і бутафорний орган влади. Проте вони довіряють цій юридичній особі публічного права більше, ніж міському голові чи депутатам. «Замість того, щоб контролювати міського чи сільського голову та депутатів і заставляти їх працювати, вони займаються тим, що розповідають певний міф, – каже громадський активіст. – У 2012, 2013 та 2014 роках на Східній Україні все починалося так само. І це стало поштовхом для «ДНР» і «ЛНР».

На його думку, все це відбувається тому, що влада не комунікує з децентралізацію і не пояснює людям на місцях, що правильно, а що ні. Крім цього, маємо низький рівень довіри до влади загалом. А тому люди в селах не приходять на вибори і не всі хочуть входити в ОТГ.

«Проте реєстрація юридичних осіб публічного права – міф, вигадка, і це не вирішує проблем із садочком, ФАПом, дорогою та низьким рівнем довіри до сільського голови», – переконує Случик.

Керівник Офісу реформ в Івано-Франківській області Руслан Панасюк теж критично ставиться до зареєстрованих «територіальних громад» і вважає їх «гілкою сепаратизму», чому «правоохоронні органи та СБУ мають дати оцінку».

Тетяна СОБОЛИК