У селі Брустурів на Косівщині торік у грудні в маленький потічок «закопали» пів мільйона гривень.

Доцільності такої роботи селяни не зрозуміли ще тоді. Але коли й цього року на потоці побачили техніку – уже не могли мовчати. На безглуздих і непотрібних роботах, кажуть люди, наприкінці календарного року хтось просто вирішив нажитися…

І це таки дуже схоже на правду.

Брустурів – село гірське, віддалене. Тож і проблеми тут характерні: кілька мостів, що ледве дихають, береги, які з кожним паводком обсипаються, руйнують дороги і відтинають від сполучення цілі присілки. Торік на одному з прогнилих мостів ледь не провалився рейсовий автобус із людьми. Цього року за селом вода розмила іншу переправу, залишивши по той бік півтори тисячі людей…

«У нас є два дійсно проблемні об’єкти, на які ми ще в 2017 році просили виділити гроші. У присілках Луг і Ровенька справді треба робити укріплення, бо наслідки паводків там не можуть подолати вже з десяток років. Люди своїми силами роблять, що можуть, а державних коштів ми ніяк не дочекаємося», – каже Іван Гасюк, староста села.

За його словами, наміри укріплювати береги потічка у присілку Грунь стали для нього справжньою несподіванкою.

«Ніхто не питав нас, чи це дійсно потрібно. Одразу приїхали проєктанти, а згодом і робітники. Сказали, що укріплення буде коштувати приблизно 100 тисяч. Ще торік восени все зробили, а договір на Prozorro з’явився аж у грудні. Тоді ми й дізналися, що роботи насправді коштували вп’ятеро дорожче», – деталізує староста.

Кінець року – треба поспішити

Кілька тижнів тому на потічку знову з’явилася техніка. У суботній день невідомі селянам люди почали викладати габіонами дно на укріпленій торік ділянці потоку. Місцеві мешканці, коли це побачили, зателефонували старості.

«Ми минулого року вже це пропустили, хоча ніяк не розуміємо, в чому була доцільність тих робіт, – кажуть жінки, які мешкають у хатах біля потічка. – Розумієте, щоб укріпити ці береги, спершу їх довелося насипати. Бо то був навіть не потік, а рівець!»

Справді, вище і нижче за течією «укріпленої» ділянки потік не виглядає загрозливим: мілкий, вузький, а місцями взагалі сухий.

Місцеві кажуть, що його справді може час від часу розливати. Але такого, щоб він затоплював хати чи обійстя, практично не буває. Якщо і шкодить комусь, то нижче за течією, а не тут, на рівній ділянці, де зробили укріплення.

«Як летить вода з гір, то цим потоком і цілі дерева нести може. Але до хат – далеко. І ми завжди потім самі все розчищали. Раз на кілька років поглиблювали рівець трактором. Ніколи не просили, щоб нам тут щось більше зробили, – запевняє пані Марія, місцева мешканка. – Тепер трактором уже не заїдеш, а ці каміння на дні будуть хіба зупиняти все те, що вода нестиме. Хто то таке придумав?!»

 «Тут взагалі не треба було нічого чіпати. Ну, зробили вже тих 200 метрів, то, думаємо, хай буде. Але як побачили, що дно починають закладати камінням, почали сваритися – і ті майстри дуже швидко забралися звідси», – додає ще одна мешканка Брустурів.

«Комусь наприкінці року гроші треба терміново списати, от і роблять. У нас міст падає, а нам тут отаке чудо роблять!» – скаржаться жінки.

Іван Гасюк додає, що самотужки з’ясувати, хто замовляє такі незрозумілі роботи, йому не вдалося. «Телефонував і голові ОТГ, і в районну раду, і депутатам. Ніхто не знає! Як може заїхати техніка, щоб ніхто нічого не знав?!» – дивується староста.

Проєкт не на тисячі, а на мільйони

Знайти замовника робіт вдалося «Галицькому кореспонденту». У відділі будівництва Косівської РДА підтвердили, що підписали договір на виконання робіт із підприємцем Петром Шкондеюком (він же виконував роботи минулого року – авт.). До того ж, були начебто відверто здивовані, що цього договору немає у системі Prozorro.

«Вартість усього об’єкта, згідно з проєктною документацією, – 1 мільйон 473 тисячі гривень. Минулого року було виділено 550 тисяч, які використали на виготовлення проєкту, експертизу, оцінку впливу на довкілля і безпосереднє виконання тих робіт, які ви бачили. На цей рік було передбачено 923 тисячі гривень», – коментує Степан Яремин, начальник відділу будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської РДА.

А далі посадовець просто шокує. Виявляється, на сьогодні увесь обсяг робіт уже виконано, а проєкт – фактично завершено. «Цього року ще не було проплат, але роботи вже зроблені», – переконує посадовець. За його словами, проєктом не було передбачено вимощування всього дна потічка, лише так, як зроблено (тобто кілька метрів біля моста і ще близько метра у місці, де берегоукріплення завершується – авт.).

«Треба було рівень дна трошки підняти, щоб ті підпірні стінки з часом не впали. Щоразу, коли йде паводок, дно вимивається і русло того потічка поглиблюється. Поперечні габіони зупинятимуть цей процес», – пояснює Степан Яремин. На запитання про доцільність робіт узагалі він каже, що були звернення від місцевих мешканців, але ще до утворення ОТГ, тобто кількарічної давнини. Тексту цього звернення «ГК» так і не побачив.

А от договір на виконання робіт таки опублікували – через два дні після нашого візиту у Брустурів. Підписаний він був ще у березні поточного року. В липні вартість робіт було знижено до 1 мільйона 391 тисячі 597 гривень. У додатковій угоді зазначено також, що обсяг фінансування на 2019 рік збільшено (згідно з рішенням сесії районної ради від 18.07.2019 року) до 889 тисяч 442 гривні.

Виходить, що кілька «квадратів» каміння на дні потічка обійшлися бюджету в майже 900 тисяч гривень. При цьому левову частку коштів підрядник отримав ще задовго до того, як взявся за роботу. Так, договором підряду передбачено аванс на придбання матеріалів у розмірі 30%. Але, згідно з даними Єдиного порталу використання публічних коштів, насправді у березні підрядник отримав 59 тисяч гривень, а у серпні – ще 490 тисяч. До безпосередніх робіт, нагадаю, взялися на початку листопада, і тривали вони лише один день.

В єдиному реєстрі ОВД інформації про проведену оцінку впливу на довкілля немає. А це означає, що наслідками дорогих робіт із берегоукріплення у селі Брустурів ніхто не переймався, а громадськість, всупереч законодавству, була позбавлена можливості бодай обговорити їхню доцільність.

Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» запрацював ще минулого року. Тож тепер перед проведенням робіт із розчищення і поглиблення русла та дна річок, берегоукріплення, зміни і стабілізації стану русел річок проходження процедури ОВД є обов’язковим. Без громадських слухань та кінцевого звіту підрядник узагалі не мав права братися до виконання робіт.

А хто підрядник?

За даними Clarity-project, Петро Шкондеюк від квітня минулого року підписав із Косівським відділом будівництва шість договорів на суму понад 6 мільйонів гривень. Усі – з берегоукріплень. За даними ГО «Медіа Група», впродовж 2016-2018 років, коли Косівщина була фаворитом в освоєнні коштів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, родина Шкондеюків на кілька своїх фірм отримала підрядів на майже 8 мільйонів гривень.

Загалом, прізвище цього підрядника добре відоме на Косівщині. У будівельному бізнесі, окрім Петра Шкондеюка, – його брат Василь та батько, також Василь (обоє в 2010 році обиралися депутатами Косівської районної ради від Партії регіонів).

У 2015 році фірма, наближена до цієї родини, стояла за ідеєю будівництва ГЕС у Косівському та Верховинському районах. А у 2018 році з приватної бази «Байка», що належить родині, природозахисники намагалися «витягнути» бурого ведмедя Юру, який, на їхню думку, утримувався в неналежних умовах. Також фірма Василя Шкондеюка-молодшого фігурує у кримінальній справі. Йдеться про ймовірне заволодіння військовим майном під час ремонту їдальні у селі Старичі Яворівського району Львівської області. Слідство у цій справі ще триває.

Тетяна КІНДЮХ