Після експлуатації традиційних печей залишається попіл. Його легко можна прибрати. Іншим продуктом згоряння є сажа, яка осідає на внутрішніх стінках вашого димохода.

Цей негативний процес призводить до значного зменшення пропускної здатності димоходу, а, отже, зниження тяги димаря. В результаті цього, шкідливі речовини не зможуть видалятися з топки з достатньою швидкістю, і частина диму буде просочуватися в приміщення. З цього випливає, що в будинках, де є каміни чи печі може виникнути небезпека отруєння чадним газом.

Крім цього, існує можливість загоряння сажі в димоході, що збільшує ризик виникнення пожежі. Осіла на стінках димаря сажа, при попаданні маленької іскорки з каміна або печі, може в будь-який момент спалахнути.

“На такі виклики рятувальники виїзджають досить часто. Минулих вихідних спалах сажі без подальшого горіння виник у селі Яворів, Долинської ТГ”, – пишуть на сторінці Долинського РВ УДСНС.

Cажа – це продукт неповного згоряння палива, що містить близько 90% вуглецю. Температура горіння сажі близько 1100 градусів і може досягати 1200 градусів. Горіння сажі при такій температурі не дуже тривале і нагадує швидше спалах або, як його ще називають, «вибух» в димоході.

Практично жоден димар не може витримати такої високої температури. Тому димохід перегрівається і примикаючі до нього конструкції будинку піддаються підвищеній небезпеці спалаху. Примикаючі конструкції димоходу – це місця з’єднання димоходу і даху, а також місця, де димар проходить міжповерхове дерев’яне перекриття.

Майже всі димоходи, після такого спалаху, необхідно ремонтувати або замінювати (існують димоходи, здатні витримати до десяти таких спалахів). Зрозуміло, що єдиним порятунком в даній ситуації є чистка та обслуговування димоходів печей та камінів. Тому, щоб ваше вогнище давало тільки тепло, затишок, радість і спокій – необхідно запросити сажотруса.

Читайте також: Рятувальники возили прикарпатців до лікарень і витягували зі снігу “швидкі”