Київські митники стали на заваді незаконному пересиланню з України до Катару зуба мамонта, які були типовими тваринами пізнього плейстоцену України (130-13 тисяч років тому).
Рідкісний палеонтологічний зразок відправник із Івано-Франківщини надіслав до Катару, задекларувавши як металевий виріб вартістю $50. Однак, замість металевого предмета під час митного контролю міжнародної посилки митники виявили чималу брилу неправильної форми. Для ідентифікації знахідки митники спрямували брилу на експертизу до Національного науково-природничого музею НАН України.
Як визначили експерти, виявлена брила – молярний зуб нижньої щелепи мамонта зі збереженими коренями. Ці зразки нечасто зустрічаються і мають важливе наукове значення. Темний колір зуба вказує на перебування його у вологому грунтовому середовищі.
Знахідки таких зубів цінні для дослідження видової різноманітності мамонтів в плейстоцені України, адже мамонти – типові тварини пізнього плейстоцену України (130-13 тисяч років тому).
Згідно з чинним законодавством України, на вивезення культурних цінностей за кордон потрібне відповідне свідоцтво Міністерства культури України. Такого дозволу митникам надано не було.
За виявленим фактом щодо мешканця Івано-Франківщини Київська митниця склала протокол про порушення митних правил за ст. 473 Митного кодексу України. Палеонтологічні зразки вилучили.
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на
Я зараз багато чую про безособовий парламент. Про те, що всі проблеми в тому, що люди без розбору віддали голоси конкретній людині й не розбиралися у списках. І настільки це часто звучить, що хочеться виговоритися. Бо справа не лише у безособовості (це бу
Історія виставки Олега Чуйка «Перехід» для мене почалася на іншому переході – тому, який треба було перейти, щоб потрапити до виставкової зали Спілки художників. Поки я стояла і чекала на своє світло, подумалося, що ось ця зебра на дорозі теж своєрідний п